33

33

Верн Тесіо загинув у пожежі, що охопила багатоквартирний будинок у Льюїстоні тисяча дев’ятсот шістдесят шостого. У Брукліні та Бронксі такі будинки, здається, називають нетрями. Пожежники сказали, що почалося все близько другої ночі, а вже до світанку будинок вигорів ущент, самі головешки лишилися. Напередодні там гуділа велика п’яна компанія. Серед них був і Верн. Хтось заснув у спальні з запаленою цигаркою. Може, і сам Верн закуняв, і йому наснилися його монетки. Його та інших чотирьох згорілих ідентифікували за зубами.

Тедді пішов із життя, потрапивши в автомобільну аварію. Колись у моєму дитинстві ходило прислів’я: «Гинеш сам — ти герой. Забираєш когось із собою — ти свиня». Тедді, котрий ніколи в житті не бажав нічого іншого, крім служити в армії, відтоді, як підріс достатньо, аби, узагалі, чогось бажати, дістав відмову у ВПС. Його визнали не придатним до військової служби. Про те, що так буде, знали всі, хто бачив його окуляри та слуховий апарат. Усі, крім самого Тедді. У передостанньому класі його на три дні усунули від уроків за те, що обізвав шкільного психолога-консультанта брехливим гівнюком. Психолог зауважив, що Тедді занадто часто (а власне, щодня) ходить у центр зайнятості й питає, чи нема нової літератури про службу в армії. Він порадив Тедді поміркувати про якусь іншу кар’єру. Отоді Тедді й сказився.

За постійні прогули, відставання в навчанні й провалені через це предмети його залишали на другий рік… але атестат він таки одержав. У нього був старезний «Шевроле Бел-Ейр», і він мав звичку зависати в тих самих місцях, де до нього товклися Ейс, Кудлатий та решта: у більярдному салоні, у дансингу, у таверні Сьюкі (вона вже закрита) і в «Стиглому тигрі» (що досі працює). Зрештою, він знайшов собі роботу в департаменті комунальних служб у Касл-Року — латав дірки в асфальті.

Аварія сталася в Гарлоу. «Бел-Ейр» Тедді був під зав’язку набитий його друзями (двоє з них входили в ту групу посіпак, якими вони з Верном верховодили в шістдесятому). З рук у руки переходило кілька косяків і кілька пляшок горілки «Попов». «Шевроле» врізався у стовп лінії електропередач, злетів із дороги й шість разів перевернувся. Одна дівчина формально лишилася живою. Вона півроку пролежала в палаті, яку медсестри й санітари лікарні Центрального Мену між собою звуть «Овочевою». А потім якийсь сповнений милосердя привид висмикнув вилку її приладу життєзабезпечення з розетки. Тедді Дючампа посмертно нагородили званням «Свиня року».

У восьмому класі Крис записався на предмети для підготовки до коледжу. Ми з ним обидва знали: якщо він ще трохи зволікатиме, то буде запізно, він уже ніколи не наздожене. Усі пащекували з цього приводу: його батьки, які вважали, що він викобенюється, друзі, більшість яких махнули на нього рукою й назвали сциклом, психолог-консультант, який не вірив, що йому це до снаги, та більшість учителів, які не схвалювали цієї прояви із зачіскою «під Елвіса», у шкіряному піджаку й мотоциклетних чоботях, яка без попередження матеріалізувалася в їхніх класних кімнатах. Помітно було, що сам вигляд цих чобіт і піджака з багатьма змійками кривдить їхні почуття, бо ж ішлося про такі високі матерії, як алгебра, латина й наука про Землю. Таке вбрання пасувало лише до робітничих предметів. Крис сидів серед гарно вдягнених життєрадісних хлопчиків і дівчаток із сімей середнього класу, що мешкали на Касл-В’ю та Брик’ярді, мов якийсь мовчазний, занурений у похмурі роздуми Ґрендель[158], який щомиті міг накинутися на них, страхітливо загарчати, наче спортивний прямоточний глушник, і зжерти їх, разом з усіма тими гарненькими черевичками, виложистими комірцями, сорочками з візерунком «індійські огірки» та рештою всього.