Мишеня шукає вузьку дорогу і знак поруч із нею, неначе пілот-винищувач, але побачити її має хтось інший, бо йому це не вдасться. Його підсвідомість провела голосування, і рішення було одностайним.

Усі інші: Сонні, Док, Диктатор і навіть Шнобель — теж пов’язували смерть Маленької Ненсі з Чорним Домом. У їхніх головах також промайнула думка про порівняння розміру і ваги. Проте Сонні Кантінейро, Док Амберсон, Диктатор Білл Страсснер, а особливо Шнобель Сент-Пір дійшли висновку, що хай би яка отрута огортала Чорний Дім, її придумали в лабораторії люди, котрі знали, що роблять. Ці четверо беруть мужність із того, що вони разом, і так було завжди, ще з часів їхнього навчання в університеті: єдине, до чого вони не звикли, — це те, що Мишеня Бауманн, а не Шнобель очолює їхню колону. І хоча Шнобель дозволив Мишеняті очолити колону, це вносить певний дисонанс у звичний порядок всесвіту.

Залишивши позаду власність Макстона ярдів на двадцять, Сонні вирішує покласти край цьому фарсу, дає газу своєму «Софттейлі» і з ревінням мчить повз своїх друзів. Далі їде паралельно з Мишеням. Мишеня занепокоєно поглядає на нього, і Сонні показує йому на узбіччя.

Після того як вони всі зупиняються, Мишеня каже:

— У чому проблема, Сонні?

— У тобі, — каже Сонні. — Або ти пропустив поворот, або вся твоя історія — лайно собаче.

— Я ж казав, що не зовсім упевнений, де саме ця дорога. — Він помічає з неймовірним полегшенням, що мертві руки Маленької Ненсі більше не стискають його плечі.

— Ще б пак. Тебе ковбасило від кислоти.

— Хорошої кислоти.

— Так, попереду немає дороги, я знаю точно. Там лише дерева, і тягнуться вони аж до клятого будинку для старих.

Мишеня роззирається, чи немає дороги попереду, немовби переконаний, що вона там має бути, хоча добре знає, що її там нема.

— Чорт, Мишеня, ми практично в місті. Звідси видно Квін-стрит.