— Моя голова, здається, розколюється навпіл, я підбираю Маленьку Ненсі на байк і вона висне на мені, як мертвий вантаж. Я заводжу мотоцикл, розвертаюся на місці та мчу звідти геть. Коли ми повернулись до мене додому, я поклав її в ліжко, і вона пролежала там три дні. Мені здавалося, що я ледь можу пригадати, що сталось. У моїй голові все було неначе в тумані. До того ж у мене не було часу думати про це. Маленькій Ненсі ставало дедалі гірше, тож я мав піклуватися про неї тоді, коли не був на роботі. Док дав їй щось, щоб збити температуру, і їй поліпшало, тож ми могли пити пиво, курити всяке лайно і кататись на мотоциклі, як раніше, але вона насправді була іншою. Наприкінці серпня їй знову стало гірше, мені довелося відвезти її в лікарню. На другому тижні вересня, хай як тяжко вона боролась, Маленька Ненсі пішла з життя.

— Яка завелика була Маленька Ненсі? — запитує Джек і уявляє жінку завбільшки, як Мишеня.

— Маленька Ненсі Хейл статурою і на зріст була приблизно такою ж, як Тенсі Френо, — каже Мишеня, здивувавшись такому запитанню. — Якщо вона стояла на моїй долоні я міг підняти її однією рукою.

— І ви ніколи нікому про це не розповідали? — запитує Джек.

— Як я міг про це розповідати? — запитанням на запитання відповідає Мишеня. — Спершу я страшенно хвилювався за Маленьку Ненсі, а тоді це просто вилетіло з голови. Так буває після того, як тебе охоплює жах. Замість того щоб триматись у голові, воно навпаки викреслюється з пам’яті.

— Я добре розумію, що ви маєте на увазі, — каже Джек.

— Думаю, я теж, — каже Шнобель, — але я б сказав, що «Максимальна» на деякий час відкинула реальність. Проте ти справді бачив це місце — Чорний Дім.

— Чорт забирай, — каже Мишеня.

Шнобель зосереджується на Джеку.

— Ви казали, що Рибак, цей покидьок Бернсайд, збудував його.

Джек киває.

— То, можливо, він живе там і, можливо, він спорудив купу пристроїв, щоб відлякувати людей.

— Можливо.

— Тоді, я думаю, ми маємо поїхати разом із Мишеням на Шосе-35 і подивитися, чи зможе він знайти вузьку дорогу, про яку говорив. Ви їдете з нами?

— Я не можу, — каже Джек. — Спершу я маю побачитись із деким в Ардені. Думаю, вона може допомогти нам, у неї ще одна розгадка до цієї головоломки, але я не можу вам нічого пояснити, доки не зустрінуся з нею.

— Ця жінка знає щось?

— О так, — каже Джек. — Вона знає щось.