Джек відштовхує Джуді. Вона відштовхує його. Вони на підлозі. Нічна сорочка Джуді задерта геть до пояса, чітко виставляючи напоказ білу нейлонову білизну. Сорочка Джека розстебнена, як і штани. Він досі в черевиках, але не на ту ногу. Поруч перевернений журнальний столик зі скляною поверхнею і розкидані журнали, що були на ньому. Деякі буквально повилітали зі своїх обгорток.

У коридорі чується ще більше криків, а також регіт і божевільні завивання. Ітан Еванс і надалі кричить на переляканих психічно хворих, а тепер також кричить жінка — мабуть, старша медсестра Рек. Сигналізація реве й реве.

У цю ж мить раптом відчиняються двері і завалює в кімнату Венделл Ґрін. Позаду нього — шафа з одягом, повсюди розкидані запасні предмети гардеробу лікаря Шпіґельмана. В одній руці Венделл тримає диктофон «Панасонік», у другій — блискучі трубчасті предмети. Джек готовий заприсягтись, що це батарейки «Дюрасел АА». На сорочці Джека розстебнені ґудзики (або повідривані), але справи Венделла набагато гірші. Його сорочка порвана на шматки, його живіт звисає над білими трусами з кількома плямами від сечі спереду. Він тягне за собою коричневі шерстяні штани, натягнені на одну ногу. Вони ковзають по килиму, як загублена зміїна шкура, і хоча він у шкарпетках, ліва одягнена навиворіт.

— Що ти зробив? — волає Венделл. — О ти, сучий сину, Голлівуде, ЩО ТИ ЗРОБИВ З МОЇМ Д…

Він зупиняється. Його рот роззявляється. Очі розплющуються. Джек помічає, що волосся репортера піднімається, як голки дикобраза. Венделл помічає, що Джек Сойєр і Джуді Маршалл обіймаються на встеленій склом і журналами підлозі, їхній одяг не в порядку. Не те щоб він упіймав їх на гарячому, але якщо Венделлу і доводилось бачити двох людей на такій грані, — це вони. Його розум викручується, наповнюється неможливими спогадами, він ледь стримує рівновагу, шлунок бурчить, як пральна машина, перевантажена одягом і миючими засобами. Йому конче потрібно за щось ухопитись. Йому потрібна новина. Більше того, йому потрібен скандал. І ось перед ним на підлозі лежить і те, і інше.

— ЗҐВАЛТУВАННЯ! — реве Венделл щодуху. На кутиках рота з’являється посмішка з проявом божевілля і полегшення: — СОЙЄР ПОБИВ МЕНЕ, А ТЕПЕР ВІН ҐВАЛТУЄ ПСИХІЧНОХВОРУ! — Насправді, це не дуже нагадує Венделлу зґвалтування, але хто словами «ДОБРОВІЛЬНИЙ СЕКС!», навіть якщо кричати на все горло, зможе привернути увагу?

— Заткни цього ідіота, — каже Джуді.

Вона смикає вниз поділ своєї сорочки і готується підвестися.