— Та нежить у мене.

— А куди ти оце пропав?

— У справах їздив, — трохи голосніше відказав він. — Виставки, знаєте….

— Не дуже гарний у тебе вигляд… Раніше ти такий гарнюній був!

Вони знову захихотіли, пхаючи одна одну ліктями. У їхньому реготі відчувалося приховане збудження, якась звична фамільярність. Він подумав собі, що, може, переспав з котроюсь, якщо не з обома.

— Міг би й подякувати! Ми твоє зілля поливали.

— Ага, я бачив… — буркнув він, щоб не мовчати. — Дякую, звісно.

І завернув до першого провулку, від усієї душі сподіваючись, що чуття підкаже йому правильний шлях. Дівчата нічого на те не сказали, то він таки не помилився. Їхня реакція була для нього несподіванкою. Здається, він і справді Арно. Та коли припустити, що Арно існував ще до Нарциса, то доводилося визнати, що він не бував тут місяців із п’ять.

Він облишив ті думки. Поки що в нього був інший клопіт. Діставшись до вулиці Рокетт, він зупинився біля газетної ятки і погортав часописи, переглядаючи перші сторінки та розділи кримінальної хроніки. Про те, що він дременув із лікарні Отель-Дьє, поки що нічогісінько не писали. Певне, зарано ще було. Хоча про стрілянину на вулиці Монталамбер газети писали.

Та увагу його привернули інші заголовки.

На чільних сторінках сповіщали про трагедію, що розгорнулася за тисячу кілометрів від Парижа. А він мусив би це передбачити!

БІЙНЯ У ПСИХІАТРИЧНІЙ ЛІКАРНІ!

СТРАШЕННИЙ ЗЛОЧИН У ПСИХІАТРИЧНІЙ КЛІНІЦІ БІЛЯ НІЦЦИ!

НАВІЖЕНЕЦЬ ЗАБИВ ПСИХІАТРА І ДВОХ САНІТАРІВ!

«Учора ввечері о дев’ятій годині жандарми з Карроса знайшли в кабінеті директора тіло Жана-П’єра Корто і двох санітарів. За попередніми даними, лікаря довго катували».

— То ви купуєте чи ні?

Нарцис не відповів на запитання продавця. Він хутко пішов од ятки. На ньому прокляття якесь. Він — «Зойк» Едварда Мунка. Невже він міг подумати, що зарізяки просто заглянуть на віллу Корто? Лікаря довго катували… Від тієї думки в нього аж голова пішла обертом. Почуття провини підкотило до горла їдкою печією. Хоч де він з’являється, скрізь сіє смерть і руїну. Він живе втілення бліцкригу.

Та як часто воно буває, під покровом жаху потроху озивався інстинкт самозбереження. У матеріалах жодного слова не було про Нарциса, хоча він пробув на віллі Корто останні два дні. Він перебрав подумки художників, що були там пацієнтами. Можна було не боятися, що їхні свідчення допоможуть поліції натрапити на його слід. Якщо судити з того, що пишуть у газетах, жандарми схиляються до версії про вбивство, скоєне кимось із божевільних, що мешкали на віллі Корто. Ото й шукайте його.