Кубела впав на лаву.
— Що… що ти верзеш оце?!
Його трясло. У скронях наче лускали кровоносні судини.
— Правда… — прошепотіла Францишка поміж двома затяжками.
Вона помалу втерла сльози, що повиступали від реготу.
— Його вбили,
Вона знову припалила цигарку від попередньої, потім перехрестилася.
— Він заразив тебе, — повторила вона. — Мене теж…
Вона дивилася на жарука своєї цигарки. Потім дмухнула на нього, наче підривник, що роздуває ґнота бомби.
— Він так і лишився у мене в животі… Мені треба очиститися…
Вона розгорнула куртку. Під нею була поношена нічна сорочка. Вона рвучко задерла її. Шкіра була поцяткована опіками та надрізами у вигляді хреста.
Поки Кубела дивився на неї, не тямлячи, що й до чого, до них метнулася медсестра. Та запізнилася. Жінка роздушила цигарку об своє тлусте черево, бурмочучи молитву польською мовою.
— Кожен дагеротип — унікальний мистецький витвір. Його неможливо відтворити, розумієте? Коли ви вставляєте пластину до камери, другого шансу у вас уже не буде!