Назаренко сів, стенув плечима, сплеснув долонями і двічі швидко зігнув великі пальці.

— Ні, дякую, Іване Дмитровичу, — сказав Назаренко.

Його брови піднялися й опустилися, і Єгоров зафіксував свій погляд на його підборідді.

— Юрію, хочу сказати, ви робите важливу справу щодо інформації про американський космічний апарат, яку ми отримуємо. Поки що Служба має похвали за роботу на найвищих рівнях, — сказав Єгоров.

Вірніше, це він поки що отримує похвали за справу ЛЕБЕДЯ.

— Радий чути, Іване Дмитровичу, — сказав Назаренко. — Ця інформація виняткова. Ми з моїми аналітиками надзвичайно вражені особливістю цієї ідеї.

Назаренко кинув погляд через стіл, на байдуже борецьке обличчя Єгорова.

— Звичайно, російські космічні технології, безумовно, не відстають від цього проекту, — додав він, двічі смикнувши кадиком, — але робота американців видатна.

— Я згоден, — сказав Єгоров, закурюючи сигарету. — Хотів наказати вам продовжувати роботу над аналізом та оцінками, а ще хочу повідомити вас, що потік розвідданих тимчасово припиниться. Джерело інформації — дуже вразливе, про це я не можу більше нічого сказати з очевидних причин — має певні проблеми зі здоров’ям і мусить припинити роботу на деякий час.

Єгоров залишив речення висіти в повітрі.

— Сподіваюсь, там нічого серйозного, що могло б обірвати потік? — спитав Назаренко, подавшись вперед у кріслі. Його права нога й коліно злегка завібрували.

— Дуже надіюсь на це, — експансивно сказав Єгоров. — Оперізувальний лишай може викликати ускладнення. Та сподіваюсь, наше джерело скоро одужає.

— Так, звісно, — сказав Назаренко, — а ми продовжимо аналізувати наявну інформацію. Маємо вдосталь даних, так що їх обробка займе деякий час.

— Добре, — сказав Єгоров. — Я знав, що зможу покластися на вас у продовженні роботи.

Він встав і провів Назаренка до дверей, поклавши руку йому на плече, що весь час смикалося.

— Нам важливо отримати цю інформацію, Юрію, але критично дізнатися, як нею користуватися. І саме тут з’являєтесь ви.

Єгоров потис його руку й постояв, дивлячись, як той іде коридором до ліфта. Голова нахилена набік, іде, накренившись праворуч. Назаренко був схожий на ляльку на ниточці, Петрушку з вистави скоморохів.

— Якщо така людина — шпигун, — прошепотів до себе Єгоров, — нам кінець.