Светлый фон

26

26

 

Метті сперлася спиною на одну стіну, ногами на іншу й штовхнула. Порахувала, скільки секунд потрібно для того, щоб ноги почали тремтіти, а обличчя вкрилося намистинками поту. «Нумо, ще пять секунд. Десять». Тоді розслабилася, важко дихаючи; щиколотки й литки приємно поколювало. У цьому ящику вона їх майже не напружувала — забагато годин провела, згорнувшись клубочком і ридаючи від жалості до себе, поки м’язи перетворювалися на кашку. Метті згадався грип, який вона колись підхопила — важкий випадок, кілька днів вона пролежала в ліжку, трусячись у лихоманці. А коли за кілька днів устала, була така слабка, що до туалету довелося повзти. Ось що буває від надмірного лежання: воно краде в тебе силу. Ці м’язи їй скоро знадобляться; вона має бути готова до його повернення.

«Нумо, ще п ять секунд. Десять»

Бо він має повернутися.

має

Годі відпочивати. Знову ноги на стіну. Тисни!

Метті стогнала, на чолі виступав піт. Вона подумала про фільм «Солдат Джейн» і те, якою стрункою та підтягнутою була Демі Мур, коли тягала ті штанги. Штовхаючи стіни своєї в’язниці, вона тримала в голові цей образ. Уявляла собі м’язи. І те, як дає відсіч. Як б’є того покидька.

Зітхнувши, Метті знову розслабилася та сперлася на стіну, глибоко дихаючи, поки вгамовувався біль у ногах. Саме збиралася знову повторити вправу, коли відчула, як скручує живіт.

Знову перейми.

Зачекала, затримала дихання, сподіваючись, що це скоро минеться. Полегшення прийшло швидко — то матка випробовувала свої м’язи, так само як Метті свої. Боляче не було, але то був знак, що її час уже близько.

«Зачекай, маленька. Треба ще трошки зачекати».

«Зачекай, маленька. Треба ще трошки зачекати».

27

27

 

І знову Мора позбувалася всіх доказів своєї особистості. Поклала сумочку до шафки, разом із годинником, ременем та ключами від авто. «Але навіть якщо взяти кредитну картку, права водія та номер соціального страхування, я досі не знаю, хто я така насправді, — подумала вона. — Єдина людина, яка має відповідь, чекає на мене по той бік бар’єру».

Вона ввійшла до клітки для відвідувачів, зняла взуття, поставила на стіл для огляду, тоді пройшла через металодетектор.