Унизу в коридорі сидів чоловік у грубих штанях і армійських черевиках. Його голова та плечі покоїлись на чужих ногах, що простягалися з її кімнати, у таких самих штанях, але замість армійських черевиків — чорні кросівки.
Ектор — це чоловік, що лежить на підлозі в її кімнаті, якщо чоловік у костюмі правильно розповів хід подій. Мабуть, він, відчинивши двері, увімкнув світло й упав. За кілька хвилин Енжел прийшов подивитись, чи не потрібна йому допомога, а побачивши його ноги, прослизнув понад стіною, тримаючи зброю, поки газ не подужав і його.
Вона гадки не має, скільки часу вони вже непритомні.
Поки що все, про що розповідав чоловік у костюмі, підтвердилось. Тому вона почувалась достатньо безпечно, аби, сховавши «Глок», розпочати. Спочатку, схопивши пістолет, який забрала з рук першого чоловіка, жбурнула його через перила на перший поверх. Ззаду в нього за поясом стирчав ще один пістолет — і той полетів слідом. Їй забракло часу, щоб шукати ретельніше. Вона пошкодувала, що не має нічого, щоб упорснути йому, аби не ворушився: на відміну від газу, який вивітриться за півгодини, довготривале заспокійливе потрапило б йому в кров і стало б беззаперечним її викриттям для будь-кого, хто міг запідозрити, що вона тут. Вона зав’язала йому руки за спиною, а потім зв’язала литки.
Ектор був меншим за Енжела, схожого на мерця у позашляховику, хіба тільки волосся мав іншого кольору; Ектор і Енжел були темноволосими, як їй і розповідав чоловік у костюмі. Ектор був не вище середнього зросту, худорлявий, спортивної статури, але не настільки, щоб його помічали на вулицях. Він був чисто поголений і мав чисту шкіру, принаймні в тих місцях, де сягало її око; на ньому була чорна спортивна сорочка з довгими рукавами. В Енжела на трьох пальцях були татуювання, а ще одне — на потилиці. Ектор був меткішим. Якщо маєш заробляти мокрухами, краще змішуватись із натовпом, не мати рис, які будь-який свідок міг би легко описати поліцейському художнику, що пише фотороботи.
Величезний замаскований «Магнум» лежав за кілька сантиметрів від правої руки Ектора. Снайперська гвинтівка висіла на спині. Вона витягла з гвинтівки магазин, забрала великий пістолет і винесла усе в коридор, а потім скинула вниз через перила. Вона почула, як вони вдарились об тверду дерев’яну підлогу на першому поверсі, один із них із металевим брязкотом ударився об зброю, яку вона вже викинула раніше.
Вона повернулась, щоб обеззброїти Ектора.
Тіло, що лежало в її комірчині, зникло.
Вона, рвучко вихопивши з кобури обріз, притиснулася спиною до стіни за дверима. Жодного звуку. Він мав пройти крізь двері. Коли пройде, вона застрелить його. Навіть найвправніший найманий убивця стане неповносправним, якщо відстрелити йому ноги.