Алекс глибоко вдихнула, аби заспокоїтись.

— Що за очевидна річ? — спитала вона Деніела.

— Алекс, у тебе кращий план, як… гм, убити сенатора, — він швидко замотав головою. — Повірити не можу, що все насправді.

— Насправді, — різко відповів Кевін. — І я не назвав би план без початку найкращим.

— Дай мені договорити. У Алекс краща… методологія. А в тебе, Кевіне, кращі шанси проникнути в помешкання так, щоб тебе не викрили.

— Еге, кращі, — відповів вороже Кевін.

— О, — мовила Алекс, украй роздратована, мабуть, через вражену гордість і тим, що доведеться співпрацювати з такою неприємною людиною. — Маєш рацію, — визнала вона, звертаючись до Деніела, — знову.

Він усміхнувся.

— Що таке? — вимогливо спитав Кевін. — І не дивись на мене цими закоханими очима, бо мене знудить.

— Очевидно, — Алекс промовила слова мало не по складах, — ми маємо зробити це разом. Ти зайдеш, маючи в руках зілля, яке я тобі дам. Власне… — її мозок почав перебирати варіанти, — більш ніж з одним зіллям, мабуть. Маємо не переривати зв’язку, аби я могла давати тобі настанови щодо того, як застосувати якнайкраще…

— Ти командуватимеш, — Кевін глянув на неї спопеляючим поглядом, — а я слухатимусь наказів на місці?

Алекс витріщилась на нього.

— Скажи, що в тебе є кращий план.

Кевін закотив очі, а потім знову зосередився.

— Нехай. Має сенс. Грець тобі.

Алекс покращало. Вона без жодного ризику могла тепер виконати свою частину роботи. І хоч як не хотіла цього визнавати, вона знала, що Кевін упорається.

Кевін фуркнув, немов прочитав її думки, а потім сказав:

— Можна попросити про послугу?

— Чого ти хочеш?

— Коли змішуватимеш свої отруйні зілля, можеш зробити так, щоб цьому боліло? Щоб йому дуже боліло?