Карстен полюбляв натуральний помаранчевий сік у маленьких пляшечках. Мабуть, він швидко псувався, тому хатня господарка купувала кілька пляшечок щоразу, коли їхала до Карстена, але ніколи не складала на пожиток. Алекс взяла три — стільки ж, скільки було у візку господарки, — і поставила їх попереду на дитяче місце у візку.

Вона покотила візок у порожній прохід між стелажами — цього ранку ніхто не обирав листівок на день народження чи офісного приладдя — і зняла ковпачок зі шприца в кишені. Голочка була дуже тоненька й не залишила по собі майже жодного сліду, коли Алекс встромила її у пляшку із соком, просто під кришечкою, що відкручується. Тілом вона розвернулась до листівок, немов шукала ідеальну чуттєву фразу. Зробивши справу, вона схопила блискучу вітальну листівку яскраво-рожевого кольору й поклала у візок. Можливо, подарує її Кевінові, коли той виконає свою місію. Такі блискітки, як на листівці, не відмиваються кілька днів.

Вони з Барнабі називали цю суміш просто — «Серцевий напад», бо саме це вона спричиняла. Часом після допиту відділ прагнув позбавитися суб’єкта так, щоб усе мало цілком природний вигляд. За три години «Серцевий напад» розпадався на продукт обміну речовин, який майже неможливо відстежити. Чоловік такого віку, як Карстен, у його фізичному стані, який працює з підвищеним стресом, — що ж, Алекс дуже сумнівалась, що хтось надто прискіпливо перевірятиме причину смерті, принаймні спочатку. Певна річ, якби він мав двадцять п’ять років і бігав марафони, така смерть мала б підозрілий вигляд.

Алекс пішла до пекарні, розташованої біля касирів, звідки могла безперешкодно спостерігати за людьми, які стояли в черзі на касі. Хвилин із десять вона вдавала, що вагається, обираючи між багетом і чіабатою, аж ось нарешті з 19-го ряду показалась господарка і стала в чергу. Алекс, жбурнувши у візок багет, стала в чергу поруч.

Зараз завдання було непростим. Їй треба було йти досить близько біля жінки, коли вони виходили з крамниці. Непримітний чорний седан Алекс стояв просто біля мінівена. Поки жінка викладала покупки, Алекс збиралася з повними руками покупок впасти на бампер мінівена. Залишити її сік ззаду авто буде неважко. Сподівалась, поцупити пляшечки із соком вона зможе, утім, навіть якщо не вдасться, на думку Алекс, хатня працівниця все одно поставить їх у холодильник, навіть якщо їхня кількість буде іншою.

Алекс спостерігала за стрічкою конвеєра поруч, ще раз перевірила, що сік на місці. Помітивши те, що хотіла, хутко відвернулась.

Коли її власна покупка пройшла крізь сканер, вона насупилась. Чогось бракує. Чомусь не збігається з тим, що вона набрала в уяві. Вона знову поглянула на іншу стрічку конвеєра, намагаючись знайти, що не так.