— Що це таке, Карстене? — заревів він.

Але ані Карстен, ані Діверз на нього й очей не звели. Бо зосередили увагу один на одному.

— Що це ти собі надумав? — спитав Діверз рівним тоном.

— Я не дозволю цьому халтурнику вбити допитуваного, коли в мене є кращий варіант.

Діверз уперше глянув їй в обличчя. Вона намагалась випромінювати спокій, відчуваючи, однак, як її серце виривається з грудей, поки він її оглядає, затримавши погляд на її ушкодженнях.

Він повернувся до Карстена.

— І де ж це ти раптом знайшов цей кращий варіант?

Принаймні, він не впізнав її одразу. А на Деніела навіть не глянув. Двоє чоловіків знову зосередились один на одному, антагонізм пробігав між ними, як електричний струм.

— Я працював над альтернативою, аби врятувати програму. А цей альтернативний варіант уже довела, що вона вкрай здібна.

— Чим довела?

Карстенове підборіддя на кілька сантиметрів сіпнулось угору.

— В Улудере.

Здавалось, що при цьому слові струм перервався. Діверз несвідомо відступив на крок назад і роздратовано видихнув. Він знову поглянув на перемотане обличчя Алекс, потім на свого суперника.

— Я мав би здогадатись, що в Туреччині все серйозніше. Карстене, це поза твоєю компетенцією.

— Наразі мій потенціал не вповні використали. Я тільки намагаюсь бути ціннішим.

Діверз, скрививши рота, знову поглянув на неї.

— А вона вправна?

— Сам побачиш, — пообіцяв Карстен.

— Але в мене важливий момент, — запротестував допитувач. — Ви не можете мене просто зараз відсторонити від справи.

Карстен зиркнув на нього згаслим поглядом.