Коли ж Спайдер Хагерті стягнув через голову Рівери светр, по залу прокотився стогін співчуття. Мабуть, через засмаглу шкіру його тіло виглядало аж надто худорлявим.

Так, він мав мускулатуру, але вона не була такою рельєфною, як у суперника. Чого публіка не помітила, так це його широких грудей. Вона не могла також оцінити міцність волокон його плоті, вибухову реакцію клітин його м'язів та розгалуженість нервів, які зв'язували кожну частинку його тіла в цілісну і бездоганну бойову машину. Глядачі тільки й бачили, що брунатношкірого юнака вісімнадцяти років, з тілом, схожим на хлопчаче. А Денні виглядав інакше. Він був чоловіком двадцяти чотирьох років і тіло мав, як у дорослого чоловіка. Контраст став іще більшим, коли вони стали разом у центрі рингу, отримуючи останні настанови рефері.

Рівера помітив Робертса, який сидів відразу ж за газетярами. Він був іще більше під мухою, аніж зазвичай, і тому говорив іще повільніше, ніж завжди.

— Ріверо, розслабся і не хвилюйся, — сказав Робертс, розтягуючи слова. — Не бійся, Денні тебе не вб'є. Він кинеться на тебе з першим же ударом гонга, але ти не дай йому ошелешити тебе. Просто відбивайся і входь у клінч. Він не зможе пробити твій захист, ясно? Лишень уяви собі, що це Денні лупцює тебе в тренувальному залі.

Рівера і виду не подав, що почув.

— От злобне чортеня! — пробурмотів Робертс сусіду праворуч. — Завжди таке відлюдькувате.

Але Рівера забув кинути на нього свій звичний погляд, сповнений ненависті. Видіння безкінечної кількості гвинтівок застувало йому очі. Кожне обличчя глядача — від канатів і до гальорки з однодоларовими місцями — перетворилося на гвинтівку. Він побачив також довжелезний, випалений сонцем мексиканський кордон, а вздовж нього — вдягнені у лахміття відчайдухи, чиє вторгнення затримується тільки через брак гвинтівок.

Трохи перечекавши у своєму кутку, Рівера підвівся. Його секунданти пролізли крізь канати і забрали парусиновий ослінчик. По діагоналі через квадратний ринг напроти нього стояв Денні. Ударив гонг — і поєдинок почався. Публіка завила від захвату. Ще ніколи не доводилося їй бачити такого переконливого початку. Правильно писали в газетах, що основний мотив поєдинку — це помста. Кинувшись уперед, Денні швидко покрив три чверті дистанції до свого суперника, усім своїм виглядом демонструючи несамовите бажання розтрощити його. Він обрушив на мексиканця не один удар, не два і навіть не десяток. Денні перетворився на гіроскоп ударів, на ураган смерті і руйнування. Рівера зник з очей публіки. Ошелешений і приголомшений, він був поглинутий лавиною ударів, що завдавалися під будь-яким кутом і з будь-якої позиції справжнім майстром своєї справи. Швидко забивши Рівері памороки, Денні притиснув його до канатів; рефері розвів їх, але за мить мексиканець знову опинився біля канатів.