А в сьомому раунді диявольський аперкот Денні знову потрапив у ціль. Йому вдалося лише захитати Ріверу, але наступної миті, коли мексиканець, ошелешений ударом, стояв перед ним беззахисний і безпорадний, Денні врізав йому так, що той перелетів через канати і гепнувся в партер, прямо на голови газетярам. Ті виштовхали його на ринг, біля канатів. Там він став, приходячи до тями, на коліно, а суддя почав похапцем рахувати секунди. А за канатами, крізь які мав пролізти мексиканець, щоб повернутися на ринг, його вже чекав Денні. І рефері не втручався, не відштовхував його вбік.

Глядачі шаленіли від захвату.

— Добий його, Денні, добий! — осатаніло вигукнув хтось.

Спочатку цей клич підхопили кілька десятків голосів, а потім він переріс у потужне хиже заклинання, схоже на бойове скандування.

Денні готовий був так і зробити, але Рівера при рахунку «вісім» не став чекати решту часу. Він несподівано пірнув під канати і увійшов у клінч, рятуючись від нокауту. І тільки тепер рефері заметушився, забігав, намагаючись відідрати його від Денні, щоб той зміг його вдарити. Таким чином він надавав йому всі переваги, які тільки може надати нечесний рефері.

Але Рівера знову вистояв, і в голові у нього знову прояснилося. Вони всі заодно. Ці ненависні грінго всі заодно і всі нечесні. Знову в його мозку спалахнуло і заіскрилося кошмарне видіння: нескінченні нитки залізничної колії, що тягнулася через пустелю, селяни та американські полісмени, тюрми та каталажки; бродяги біля баків з водою — вся жахлива й болісна панорама його поневірянь після Ріо-Бланки та страйку. Кошмар змінився сліпучо-прекрасним образом червоної Революції, яка нестримно шириться його країною. Ось вони, гвинтівки для Революції, — перед ним. Кожне ненависне лице — гвинтівка. Саме за ці гвинтівки він зараз б'ється. Гвинтівки — це він. Він — це революція. Він б'ється за всю Мексику.

Публіка дедалі більше розлючувалася через незбагненну поведінку Рівери. Чому він не приймає як належне призначені йому побиття і неминучу поразку? І так зрозуміло, що його поб'ють, то чому ж він опирається? Мало хто співчував йому. І то це були лише ті нечисленні сміливці, які робили ставки на відверто завідомого невдаху. Не сумніваючись, що Денні переможе, вони все ж ставили на Ріверу чотири до десяти та один до трьох. Сенс ставок полягав ось у чім: скільки раундів спроможеться протриматися мексиканець? Найвідчайдушніші гравці ставили на те, що він витримає шість раундів, максимум — сім. І тепер ці ризиковані гравці, зберігши і примноживши свої гроші, заспокоїлися і на радощах почали підтримувати фаворита.