Фрау Берг, зупинившись на порозі, скинула руку вгору:

— Хайль Гітлер!

— Хайль! — недбало, наче відмахуючись, поворухнув рукою шеф.

— Хайль! — ніби заводна іграшка, скочив з місця і знову сів на стілець незнайомий чоловік.

Любов Вікторівна розглядала його уважно, оцінююче. Щось непевне відчувалося в усій поведінці гостя — немовби хотів він якось вислужитися перед шефом, немовби чимось завинив перед ним.

— Прошу знайомитися, фрау Берг, — сказав шеф.

— Людвіг фон-Дорн, — знову схопився зі свого стільця незнайомий.

— Любов Берг, — відрекомендувалася Любов Вікторівна. — Мені здається, я вже щось чула про вас… Ви знаєте Юрія Крайнєва?

Зовсім того не бажаючи, вона вдарила Дорна по найвразливішому місцю, по болючій, ще незагоєній рані.

— Ха-ха-ха! — весело зареготав шеф. — Оце запитання так запитання! Можна сказати, снайперський постріл!.. Вітаю вас, фрау Берг!..

Нічого не розуміючи, дивилася Любов Вікторівна то на Дорна, то на свого шефа.

— Ха-ха-ха! — сміявся шеф. — Вони таки добрі знайомі, фрау Берг! Адже колись Юрій Крайнєв утік саме від пана фон-Дорна. Крайнєв розповідав вам коли-небудь про це?

— Мені особисто — ні, але цю історію знали всі в інституті стратосфери і на заводі.

— От бачите, Дори, яка ви відома людина! — все ще сміявся шеф. — Та сподіваюсь, що разом з фрау Берг ви не повторите такої дурниці і зумієте спокутувати свій гріх перед райхом.

Збентежений Дорн сердито глянув на шефа.

— Пробачте, але я приїхав сюди не для того, щоб вислухувати ваше недоречне кепкування, — різко сказав він.

Шеф одразу перестав сміятись, з цікавістю глянув на свого гостя. Мабуть, фон-Дорн ще почуває себе досить сильним, коли дозволяє собі розмовляти таким тоном. І тому, не бажаючи наживати собі ще одного ворога, шеф примирливо сказав:

— Ну, гаразд, не гнівайтеся. Перейдемо до справи. Завдання перед вами цілком ясне: зібрати всіх людей, які раніше працювали в інституті стратосфери, і негайно розгорнути наукову роботу. Стратосферна реактивна авіація — це саме те, над чим працюють найвидатніші німецькі вчені, це саме та нова зброя, про яку мріє фюрер… Я кажу про це для вас, щоб увести вас у курс справи, — звернувся він до Любові Вікторівни. — Значить, коли ми можемо знайти хоч якісь залишки робіт Крайнєва, хоч краплину його досвіду, то мусимо їх знайти і поставити на службу нашій державі.. Ви можете не обмежувати себе грішми на підкуп людей та розшуки. За місяць я хочу мати від вас рапорт про успішну роботу інституту або хоч про початок його роботи. Бажаю вам успіху. Хайль!

Цим разом він встав і високо підняв руку. Берг і Дорн підхопилися й собі і теж скинули руки вгору.