— Ви правильно зробили, пані, і переконливо прошу вас не засмучуватися з цього приводу… Ви знаєте, де зараз ваш брат?

— Н-ні, не знаю… Чесне слово. Ні найменшого уявлення…

— Проте ви бачилися з ним?

— Так.

— Коли?

— На початку одинадцятої.

— Він приходив до вас?

— Так.

— І ніхто його не бачив?

— Ні, ніхто… Крім мене та Дори, певна річ.

— Дора, це ваша покоївка?

— Так.

— А як ваш брат потрапив до замку?

— Таємним ходом, про який Марґариті нічого не відомо.

— Ви знаєте, де цей хід починається? І куди веде?

— Ні. Я взагалі лише сьогодні дізналася про його існування. — Жоана трохи повагалася, відтак додала: — Александр прийшов зі східної вежі, отже, хід десь там. Це все, що можу вам сказати.

Ернан зітхнув.

— Що ж, гаразд. Повернімося до Дори. Отже, ваш брат узяв її з собою?

— Так.

— Вона одна з його дівчат?