Невдовзі по тому як надійшла британська нота, я одержав через американського посла в Гельсінкі Шенфельда персональну звістку від прем’єр-міністра Вінстона Черчиля. Великий державний діяч, який у той критичний момент водночас з офіційною нотою мав ґречність персонально звернутися, підготував мене до того, що Англія вже за кілька днів імовірно вважатиме, начебто мусить оголосити Фінляндії війну. У звістці було сказано:
Прем’єр-міністр Черчиль — фельдмаршалу Маннергейму. Персонально, таємно і приватно. Мені дуже прикро за те, що я бачу в перспективі, а саме, що нам з причин лояльності до нашого союзника Росії доведеться вже за кілька днів оголосити війну Фінляндії. Якщо ми це зробимо, то справді провадитимемо воєнні дії, як цього потребує ситуація. Цілком певно, що ваше військо просунулося вже настільки, що вашу безпеку під час війни гарантовано, і могло б тепер зупинитися і припинити бойові дії. Не треба публікувати про це жодної заяви, а варто просто цілковито припинити бойові дії й негайно зупинити військові операції, цілком достатньою підставою для чого є сувора зима, і цим де-факто вийти з війни. Сподіваюся, що я можу переконати Вашу Ясновельможність у тому, що ми переможемо нацистів. Я відчуваю набагато більше оптимізму, ніж 1917 чи 1918 року. Для багатьох англійських друзів Вашої країни було б дуже прикро, якби Фінляндія опинилася на лаві підсудних разом із винними й переможеними нацистами. Згадуючи наші приємні розмови і листування стосовно минулої війни, я відчуваю потребу надіслати цю суто персональну й приватну звістку, щоб Ви могли розміркувати, доки це не стане запізно. 29 листопада 1941 р.