Німецькі армії й далі наступали на Москву і на початку грудня утворили загрозливе півколо на півночі, заході, півдні й південному сході від міста. Совєтський уряд готувався переїздити до міста Куйбишев (Самара), розташованого за 800 кілометрів на схід біля середньої течії Волги. Хоча найкоротша віддаль від фронту до Москви становила лише 25 кілометрів, гітлерівським арміям не судилося вступити до давньої столиці Росії. Саме в той момент, коли здавалося, перемога гарантована, у боротьбу вступила російська зима, зупинивши наступальну хвилю. На багатьох ділянках відбулися успішні російські контрудари. Моторизовані німецькі частини вмерзали в багно, і служба постачання зазнала випробування, яке німецькі організаторські здібності не витримали. Для зимової кампанії німецьку армію не було споряджено — потвердження цього я незабаром почув від самого Гітлера.

Ця невдача лише за півроку після початку війни нагадувала кожному, наскільки оманливими бувають розрахунки. Що більшим був оптимізм і впевненість у перемозі, то напевно важчою здавалася катастрофа тому, хто вважав, що труднощі переборено й супротивника розбито. «Я не кажу, — заявляв Гітлер у промові по радіо на початку жовтня, — що ми переможемо Совєтський Союз, ми вже це зробили».

У той час як становище на Східному фронті загострилося, далеко від нього сталася подія, яка суттєво схилила шальки терезів не на користь Німеччини. 7 грудня 1941-го Японія напала на базу американського флоту Перл-Гарбор на Гавайських островах без попереднього оголошення війни — таким чином, повторила свій маневр проти росіян у Порт-Артурі 1904 року. Кілька днів по тому Німеччина оголосила війну США, що навернуло кожного безстороннього аналітика на думку про переломний момент, яким став вступ Америки у Першу світову війну. Фінляндія була пов’язана зі США традиційними дружніми зв’язками й під час попередніх воєнних років діставала багато розуміння й підтримки демократичної західної наддержави. Тому нам стало вкрай прикро, що Америка приєдналася до союзників СССР. А ще й скидалося на те, що наша справа цілковито лишиться в тіні величезної боротьби, яка починалася між державами світу.

За рік, який добігав кінця, армія на всіх фронтах досягла поставлених стратегічних цілей і перейшла до оборони. 6 листопада 1941 року армійські корпуси на Карельському перешийку дістали наказ виробити пропозиції щодо будівництва опорної лінії між Ваммелсуу на березі Фінської затоки й Тайпале біля Ладозького озера, так званої ВТ-лінії, позаду передової. 11 листопада вийшов відповідний наказ щодо Олонецького перешийка, де, крім фортифікаційних споруд, треба було збудувати батареї на всій свірській межі. Наказ про обладнання оборонних позицій на перешийку Мааселькя з’явився на початку 1942 року. Невдовзі розпочалася фортифікаційна робота на всіх трьох перешийках.