— Потім все проаналізуємо в лабораторних умовах і підіб’ємо підсумки. Однаково нічого кардинального не відбуватиметься до повернення з гір вашого батька.

75

75

Мартін Гауґен встав першим. Вістінґ лежав у ліжку й чув, як він розпалює грубку. Ліжко під ним скрипнуло, коли він потягнувся по телефон у кишені куртки на стільці. Увімкнув. Батарея ще не розрядилася. Три відсотки.

Повідомлення від «Ліне»: «Ми знайшли те, що шукали».

Не встиг Вістінґ прочитати коротку смс-ку, як наступна посунула на дисплеї першу: «Схоже, що нашу подругу збило авто».

Повідомлення були надіслані о 03.32 і 05.40, відповідно. Колеги вже не попереджували важливих новин прогнозами погоди, а самі смс-ки хоч і написані кодом, нікого не змогли б обдурити.

Вістінґ послав «знак запитання», даючи зрозуміти, що хоче більше інформації. Нільс Гаммер ще не спав. Відповідь прийшла відразу: «Переломи рук, ніг і основи черепа. Начеб наїзд».

За стіною Мартін Гауґен бряжчав кавником.

«Нещасний випадок», — подумав Вістінґ.

То про це намагався розповісти вчора ввечері Мартін, коли вони розмовляли про справедливість і заслужену кару?

«Яке авто мав тоді МГ» — написав Вістінґ, добре знаючи, що зайве інструктувати колег і радити, які кроки в розслідуванні їм треба зробити. «Запитайте сусіда, Стайнара Вассвіка, чи авто мало пошкодження», — дописав він, натиснув «послати», і дисплей став чорним. Батарея розрядилася.

Вістінґ витягнув ноги зі спального мішка й сів на ліжку. У кімнаті було холодно. Він одягнув сорочку й штани і аж потім налив води для вмивання в миску під вікном.

Коли вийшов на кухню, кава вже зготувалася.