Рат погортав ці фотографії й усміхнувся, коли знайшов ту, що трохи відрізнялася від інших. Він підніс її до променя світла, а тоді поклав у кишеню. На цій світлині Маріон була зображена не так чітко, як на інших, але на задньому плані можна було побачити величезний гардероб. Шафу з дзеркальними дверима.

80

Вони знову сиділи біля «Тіца», це місце зустрічі себе виправдало. Цього разу Ланге запросив її на сніданок. Помічник комісара мав трохи змучений вигляд. Крім того, він, здається, погано спав. Він приніс із собою газету «Берлінер Тагеблатт», що тепер лежала перед ним на столі поруч із чашкою кави.

— Якщо ви ще не поснідали, я вас пригощу, — сказав він, махаючи рукою офіціантові. У цю годину майже весь ресторан був у їхньому розпорядженні.

— Дякую, не треба, — Шарлі замовила чашку чаю з лимоном і вказала на газету. — Ви щось чули від нашого свідка?

Ланге похитав головою.

— На наше звернення ще не було відповіді, хоча сьогодні вранці його опублікували шість газет. З фотороботом.

— У нього звичайне обличчя.

— Це вона так сказала, — скептично відповів Ланге. — Щоб не сидіти зовсім без діла, я вчора намагався знайти людину, яка відповіла на той екстрений виклик, але, на жаль, поки безуспішно.

— Ви маєте на увазі те, що наш свідок викликав «швидку»?

Ланге кивнув.

— Можливо, він раптом назвав якесь ім’я. Якщо він не привид.

— Ви маєте на увазі, що Алекс збрехала нам? Просто вигадала цю людину? Я так не думаю.

— Вона сама не хоче виступати в суді, тому для неї має сенс просто вигадати свідка. Щоб відвернути увагу від себе.

Шарлі похитала головою.

— Вона, може, й злочинниця, але я думаю, що вона каже правду.

— Це підводить нас до другої проблеми, — зітхнув Ланге. —Александра Райнгольд — злочинниця. Якщо випливе те, що я тут роблю, що я дозволяю вам отримувати інформацію від злочинниці, яку ми відпускаємо, це коштуватиме мені голови. І вам теж. Тоді ваша кар’єра буде зруйнована, навіть не почавшись.

Шарлі вийняла з пачки цигарку.

— Можна? — запитала вона.