Вайс лише коротко та з належним благочестям розповів про події на алеї Франкфуртер, а потім знайшов правильні слова, щоб вшанувати загиблого.
— Він не єдиний, кому довелося віддати своє життя, сумлінно виконуючи свій обов’язок, — сказав віцепрезидент, — не перший, і варто побоюватися, що й не останній. Біля цієї свіжої могили ми ще раз закликаємо всіх наших співвітчизників створити фронт розуму, порядності, людяності та бачити у кожному поліцейському людину, а не дичину, на яку можна безкарно полювати.
Подібні слова Вайс вже виголосив у штабі, перед своїми колегами з кримінальної поліції, але тут, біля труни загиблого патрульного, вони здавалися у сто разів більш актуальними. Усі були зворушені, включно з цивільними берлінцями, і серед усіх присутніх, хто був у скорботі, запанувало мовчазне відчуття єдності. Неважливо, чи ти був поліцейським, чи інспектором, чи звичайним громадянином, усі присутні відчули, що єдиним фронтом виступають проти насильства та терору на вулицях. Берліну набридли комуністи, нацисти та всі інші, хто плутав політику з перестрілками в дусі Дикого Заходу. Це давало підстави сподіватися, що Еміль Куфельд може виявитися останнім на довгий час поліцейським, убитим з політичних мотивів, як собі міркував Рат. Можливо, це місто було не таким вже й безнадійним, яким він бачив його відтоді, як прибув сюди навесні 1929 року.
82
Муніципальна лікарня у Фрідріхсгайні утворювала щось на зразок власного маленького містечка з дивовижних цегляних будівель, розташованих на околиці міського парку. Андреас Ланге відкрив двері в одну з цих будівель, де було чоловіче хірургічне відділення. Півтора роки тому Горст Вессель, боєць СА, якого нацисти зробили мучеником, помер тут на лікарняному ліжку від вогнепальних поранень.
Він знайшов палату, яку вказав йому черговий. Перед дверима стояв поліцейський у білому халаті. Ланге не довелося діставати своє посвідчення особи, його одразу впізнали без цього. Лікар та поліцейський кивнули помічнику інспектора.
— П’ять хвилин, — сказав лікар, перш ніж відчинити двері. — І без нервів. Рані потрібен відпочинок, щоб вона швидше загоїлася.
— Травма настільки серйозна? — запитав Ланге у чоловіка в білому халаті.
— Хлопцю неймовірно пощастило, що його внутрішні органи не зазнали ушкоджень.
Помічник інспектора кивнув і зайшов до палати. На ліжку лежав квадратний хлопець з блідим обличчям. Стражденний вираз йому не дуже пасував.
Ланге витяг свій блокнот і сів біля ліжка.
— Ви хочете зробити заяву, пане Крале? — запитав він, і хлопець повернув голову.