Грегор Ланке втупився у своє зображення.

— Я не думаю, що це ваші нові фотографії на паспорт, — сказав Рат.

Вдруге за день помічнику інспектора знадобився деякий час, щоб знову віднайти свій голос.

— Звідки ви це взяли? — різко спитав він. — Невже ви...

Рат його зупинив.

— Мова не про те, звідки це у мене, — сказав він, — а про те, звідки це у вас. Ви робили це з повією, яка також отримує зарплату від відділу «Е». Розпуста з підлеглою, можна так на­звати. Але це також неважливо, чи було тут скоєно якесь кримінальне правопорушення, і як воно може називатися. Гадаю, що пресі достатньо просто дізнатися, яким є справжнє ставлення племінника начальника відділу моралі до інтимних стосунків з повіями. У будь-якому разі такі польові дослідження не були звичними під час моєї служби у відділі моралі, — Рат замовк і насолоджувався застиглим обличчям Грегора Ланке. — І оскільки я особисто знайомий з вашим дядьком, то не хотів би опинитися на вашому місці, якщо раптом щось із цього стане відомим широкому загалу.

— Чого ви хочете? — Сьогодні словниковий запас Грегора Ланке скоротився до кількох запитань.

— Думаю, ви вже здогадуєтеся, — голос Рата все ще звучав підкреслено доброзичливо. — Я хотів би дізнатися більше про цю панянку, яку ви, очевидно, так сильно любите, що постійно з нею фотографуєтеся. Я припускаю, що у вас вдома є своя фотолабораторія, чи хтось інший друкує для вас ці дурниці?

Ланке нічого не відповів.

— Де я можу знайти Маріон Бозецькі? — запитав Рат так різко, що Ланке здригнувся.

— Я не знаю, де вона! Після вихідних вона мов крізь землю провалилася.

— Як вона влаштувалася в цей готель?

— Як? Вона пройшла співбесіду, все досить просто. Чи ви з тих людей, які думають: один раз повія — назавжди повія?

— Тобто ви допомагаєте дівчині, яка звернула з правильного шляху, реінтегруватися в суспільство, чи на що ви тут натякаєте? Хто вам повірить?

Ланке глянув на двері, ніби сподівався, що його колеги скоро повернуться з похорону, а краще — дядько Вернер, щоб нарешті закінчився цей надзвичайно незручний допит. Але ніхто не прийшов на допомогу.

Рат підніс фотографію під ніс Ланке.

— Відповідайте мені зараз, — прошипів він, — щоб мені все-таки не довелося використовувати свої контакти в пресі. Отже, навіщо ви відправили Маріон Бозецькі працювати в готель «Ексельсіор»? Ви передбачали, що вона допоможе Ґольдштайну втекти? Чи це був скоріше нещасний випадок на виробництві?

Помічник інспектора спітнів. Здавалося, що з якоїсь причини йому було важко відкрити правду.

— Нещасний випадок на виробництві, — нарешті сказав він. — Ми хотіли простежити за Ґольдштайном. Щоб ми...