Светлый фон
— Тебе прислали, га? — посміхається криваво. — Скажи там… на півдні… що вільні люди… не стануть гинути… за безумців…
Він вижив. Обтерся об дошки борту, а потім чиїсь руки підхопили його за одяг і витягнули з води. Він чув голос. Хтось роздратований вдарив його в обличчя — раз і другий. Хтось силою розплющував його повіки.
Альтсін зігнувся навпіл і почав блювати.
Він вижив.
Проплив Річкою Сліз. Був врятований. Ельгаран дарувала йому життя.
Зустрів Явиндера, як той і обіцяв, за містом, на кордоні солоних мокряків. Ясновидець сидів на спорохнілій колоді під купою кволих деревець і, схоже, чекав на нього, вдивляючись у поверхню невеличкої баюри.
Альтсін встиг перевдягтися, забрати з найманої кімнати зброю та речі.
— Ти вижив, — бурчання старця було ледве чутним.
— Я вижив. Річка… — злодій завагався. — Вона має душу, так?