Арніка похитала головою.

— Брат Рен, про якого я тобі розповідав. Після мого падіння він хотів переконатися, що я знешкоджений і йому нічого не загрожує. Він сказав братам, що вирушає на мої пошуки і надовго зник. Повернувся він через 33 роки земного втілення з твердим переконанням, що я вже нічого не згадаю. Братам він повідомив, що в жодній з Ер мене не знайшов і вони йому повірили.

— Неймовірно — Арніка похитала головою, — ти так його любив.

— Я не мав уяви, хто він насправді. Після повернення в лабораторію, він стер з головного планшета інформацію про своє земне втілення. І всі мешканці ери Водолія миттєво забули про нього. Всі окрім мене. У випадку зі мною щось не спрацювало, я пам’ятав його чудово, до дрібниць.

— Він нам більше не нашкодить?

— Ні, в цю мить він переживає падіння в нижчі сфери.

— Арніка зітхнула:

— Але що нам тепер робити?

— Для початку потрібно переписати зміст священної книги. Він має відповідати задуму Абсолюта. — Щойно текст в оригінальному Сувої буде змінено, він автоматично зімнеться і в ксерокопіях на Дереві пізнання Добра і Зла, що в Раю — мовив Нік, — А ми об’єднаємось і станом Новим Старим Срібним Вершником.

…Срібний перевів погляд на головний планшет. Екран світився, текст на ньому починався з місця, з якого обірвався біля наскального монастиря.

«…і потрапиш в Рай. Але над цією сферою є сфера вища, в яку все і повернеться. Саме в ній знаходиться лабораторія Абсолюта. Він створив цей світ у вигляді жертовного Коня. Лише з головного планшету видно справжню сутність створеного».

Срібний натиснув на міні-карту, що висіла на робочому столі і перед ним виник світ в мініатюрі в образі Коня.

«Творився Кінь на місці, де ти стоїш, — йшлося далі в тексті, — але тоді тут не було ні сфери, ні лабораторії, ні творця. Лише темна матерія, оповита голодом.

Коли ж голод забажав насититись, він став Абсолютом і подумав: створимо священного Коня і принесемо його собі в жертву. Створеного залишили до часу часів.

Далі Абсолют сконструював Вершника, який мав дбати про коня. Вершник став його шедевром; він був безсмертним і мав три лика — Сірий, Срібний і Сизий. І всі троє були єдиним цілим, але кожен окремим одночасно.

І висадив Абсолют на райській планеті два дерева — Добра і Зла, на якому росли золоті яблука-флешки — ксерокопії Священного Оригінального Сувою та — дерево Життя, що контролювало розум Коня.

Але була в Дерева Життя ще одна властивість, яка досі мало кому відома — носій знань, підєднавшись до нього — миттєво ставав Всезнаючим, фактично Абсолютом.

І відділив Абсолют від Вершника частину і створив з неї напівсмертних — сонцесяйних Херувимів, блискучих Серафимів, ангелів, Архангелів і Престолів, які мали допомагати Вершнику. А вже від них були створені люди.