— Це наклеп!

Срібний лютував. Він підскочив до Ніка і спробував відтягнути брата від комп’ютера.

— Обережніше, ти вже дохазяйнувався, що Дерево Життя вчахло. А як пошкодиш комп’ютер — усі Ери стануть неконтрольованими… Однак, небезпечний з тебе писар, брате. Що ти ще надряпав про мене? — Нік втупився у текст, що розкинувся перед його очима. Це був якраз розділ з його життя. До того ж, починався він з моменту його падіння на землю.

Нік прочитав кілька рядків і відчув, як світ затуманився, він стис кулаки:

— Негіднику! Як ти до цього додуматися?

Срібний завбачливо відскочив вбік, оступився, долівка під ним затріщала, мов крихкий лід. Наступної миті він уже шкереберть падав у нижчі сфери, а вслід йому летіла фраза: «Ліміт благодаті Ангела з Тіні вичерпано».

Нік провів брата здивованим поглядом, потім склав руки човником, прикрив очі і подумки покликав Арніку. За мить вона стояла напроти.

— Ти? — перевела дівчина на Ніка здивований погляд. — Де ми?

В лабораторії Абсолюта.

— Ти хочеш щось розповісти? Ти дізнався щось про мене?

— Про нас. Інформація справді шокуюча.

— ?!

— Колись ми були єдині. Я — розум, ти — голос. В ті часи 12 Ер підпорядковувались нам разом з Сірим та Сизим. Та наш ліміт благодаті вичерпався і ми падали на землю, аби своїм життям заслужити повернення. Та Ангел з Тіні отримав доступ до головного планшета і переписав сценарій нашого життя. І досі ми жили за його версією, записаною в священному Сувої.

— Він нас роздвоїв?

— Так! Ось як він описав наше падіння в Сувої: «Коли Абсолют позбавив Сонцесяйного благодаті, він розпочав падіння у сфери нижчі. Дорогою його голос на якийсь час зачепився за райську планету, а розум впав на Землю. Та потім обоє опинилися в Ері Водолія, де розум проник в Ніка Арні, а голос — в Арніку.»

Ось чому ми весь час почувались половинчатими, роздвоєними. Ми шукали один одного. Ангел з Тіні на той час заступив вакантне місце Срібного. Понад усе він боявся, що ми зустрінемось, пригадаємо своє минуле і скинемо його. Тому він тебе ще маленькою переніс в Еру Риб.

— Значить я жила в Ері Водолія і мене вихопили звідти силоміць. Отже, той епізод, де дівчинка з мамою ідуть по сонячній вулиці — уривок з мого життя?

Нік хитнув головою:

— Ангел з Тіні робив все можливе, щоб ми не зустрілись.

Але це ще не все. В Сувої він написав, що саме Ангел з Тіні після нашого падіння стає довічним Срібним Вершником. Але і це його не заспокоїло. Він боявся, що Сірий та Сизий можуть дістатися до головного планшета і переписати текст Сувою під себе. Тому він доручив старійшинам з Ери Водолія переховувати його. Та я викрав цей священний текст. Довідавшись про його зникнення, Ангел з Тіні дуже розлютився. — Нік передихнув і запитав, — Знаєш хто цей Ангел з Тіні?