— Одначе, колего, дісталося вам… І це за один політ…

Лише після слів професора Строгов нарешті зміркував, що його так уразило, коли він побачив обличчя Коро. Ліва половина густої бороди молодого планетолога стала цілком білою, а в чорному в’юнкому волоссі над чолом з’явилося широке сріблясте пасмо.

Коро стояв не ворушачись і мовчки дивився на товаришів:

— Це неможливо уявити, поки не побачиш зблизька… — мовив він нарешті. — Немає таких слів у земних мовах… Найбільш спокійна область атмосфери!.. — Коро уривчасто розсміявся. — Спокійна!.. Тисячі вулканів мусять діяти там одночасно, щоб коїлося таке. І це на межі атмосфери. А внизу! Я літав на висоті близько ста кілометрів над хмарним шаром, коли звідти вистрілив страхітливий стовп хмар, на кшталт протуберанця[164]. Я не встиг ухилитися — і мене засмоктало у виниклу поряд вирву. Як уціліла ракета, незбагненно… Я вже гадав, що все скінчено, коли мене викинуло над хмарами наступним «зітханням» цього пекельного казана. Двигуни ракети ще працювали, і це врятувало. Але вся апаратура для аналізів та радіопередавач вийшли з ладу… Здається, я не зважився б летіти ще раз… Ні, нізащо…

Коро похитав головою і закрив обличчя руками.

Не зронивши ні слова, Строгов обернувся і поволі почвалав до своєї кабіни.

Цієї ночі, відмірюваної земним годинником «Землянина», ніхто не ніс вахту біля пульта управління корабля. Безшумно зміїлися стрічки самописців, світилися порожні екрани, ледь чутно гудів електронно-обчислювальний пристрій, та вічно безсонний автопілот слав у навколишню порожнечу до далекої вируючої атмосфери чужої планети один і той самий заклик:

— Ларе… повертайся… Ларе…

* * *

Зазирнувши до кабіни управління, Порецький виявив на головному пульті записку:

«Полетів подивитися, що можна зробити ще. Контрольний термін повернення — двадцять четверта нуль-нуль двадцять п’ятого травня. Якщо не повернуся, двадцять шостого травня переводіть корабель на верхню орбіту, встановіть зв’язок із Землею і двадцять восьмого травня вирушайте у зворотний шлях. Траса запрограмована на головному рахунково-обчислювальному пристрої. Початкові параметри…»

«Полетів подивитися, що можна зробити ще. Контрольний термін повернення — двадцять четверта нуль-нуль двадцять п’ятого травня. Якщо не повернуся, двадцять шостого травня переводіть корабель на верхню орбіту, встановіть зв’язок із Землею і двадцять восьмого травня вирушайте у зворотний шлях. Траса запрограмована на головному рахунково-обчислювальному пристрої. Початкові параметри…»

— далі йшли колонки цифр.