Порецький пробіг їх очима і задумався. Маючи у своєму розпорядженні ці дані, він, звичайно, доведе «Землянина» до Землі, а навідні місячні станції допоможуть провести посадку… Але Строгов… Щоб підготувати ці колонки цифр, він не стуляв очей цілу ніч, а, закінчивши розрахунки, спустився до шлюзів атмосферних ракет і негайно відлетів.

Відлетів, незважаючи на вчорашню розповідь Коро…

Що ж це — безумство, безмежна сміливість, почуття товариськості чи щось іще, чого Порецький просто не в змозі був зрозуміти?

Внизу була приписка:

«…Я не міг інакше… Певен, що, в разі потреби, доведете корабель. Щасливої зворотної дороги! І поклоніться за нас Землі… Строгов. 22 травня 6 год. 30 хв.».

«…Я не міг інакше… Певен, що, в разі потреби, доведете корабель. Щасливої зворотної дороги! І поклоніться за нас Землі…

Строгов.

22 травня 6 год. 30 хв.».

— Написано чверть години тому, — пробурмотів Порецький.

Він швидко поглянув на центральний екран. На тлі жовтуватого диска планети пливла, поблискуючи, яскрава цятка. Вона світилася все слабше і нарешті розтанула в тумані.

«ВРАНІШНЯ ЗОРЯ ЗЕМЛІ»

«ВРАНІШНЯ ЗОРЯ ЗЕМЛІ»

Морок, непроглядний морок за бортом. Лар веде ракету на зниженій швидкості. Внутрішнє освітлення вимкнене, слабо світяться лише шкали приладів та екрани локаторів. Потужні спалахи зовнішніх рефлекторів не в змозі пробити відчутно густого туману. За показами радарів, плоска поверхня планети знаходиться всього за двадцять кілометрів, але Лар уже не вірить приладам… Йому починає здаватися, що він просто заблукав у цій масі густих важких хмар.

«Мов на дні земного океану, — думає Лар, — лише немає тієї тиші…»

Пориви, що миттєво змінюють один одного, струмені, вихори, стрімкі нездоланні смерчі біснуються за бортом. Коли б не дискова форма ракети, що протистоїть бічним ударам атмосферних течій, корабель Лара вже давно був би затягнений казна куди. Але він поки що опирається ворожій стихії і невпевнено, ривками й скачками, продовжує шлях. Судомно вчепившись у важелі управління, Лар відчуває, що іонні двигуни ракети часом працюють на межі. Якщо хоч один з них вийде з ладу, кінець… Пробитися вгору ракета тоді не зможе. Втім, Лар примушує себе поки не думати про зворотний шлях. Треба спочатку досягти твердої поверхні планети.