Строгов посміхнувся.

— У мене був час їх розглядати! Я думав лише про те, як провести стиковку при такому урагані і як відірвати його ракету від напіврідкого асфальту, в який вона влипла.

— Весь острів був із асфальту? — поцікавився Коро.

— Начебто весь цілком.

— І інших островів ви не бачили?

— Ні.

— Значить, усі наші автоматичні станції й ракети-зонди покояться на дні нафтового океану Венери.

— Ймовірно… В усякому разі, я не чув радіосигналів жодної з них. Найпевніше, на дні покояться лише їх уламки.

— Чи не здається вам, друзі, що наші шановні предки дали маху, назвавши цю планету ім’ям богині краси? — відзначив Порецький. — Венера, а при найближчому знайомстві — морок, розбурханий нафтовий океан, населений гігантськими хробаками… Ще не так давно письменники-фантасти відправляли своїх героїв обробляти тропічні джунглі Венери, змінювати там клімат, добувати уран… Мав слушність професор Тумов. Він заперечував прихильникам вулканічного походження атмосфери Венери й писав про її вуглеводневий склад… Утім, навіть він не додумався до існування нафтового океану.

— Правда лежить посередині, — заперечив Коро. — Прихильники вулканічної теорії також мають рацію. Врешті-решт, уся ця нафта й вода на Венері, вочевидь, глибинного походження. Це продукти якихось вивержень. Адже при виверженнях земних вулканів у атмосферу також викидається величезна кількість водяної пари й різних газів. Серед них є й вуглеводні. Венера ближче до Сонця, і перетворення глибинної речовини відбувається там інакше, ніж на Землі. Звідси велика кількість вуглеводнів при виверженнях. Виверження, звісно, тривають і зараз; і в них одна з причин бурхливої атмосферної циркуляції. Гігантські вибухи, відгомони яких ми спостерігали з нижньої орбіти, і заграва, яку бачив Лар, пов’язані саме з вулканічними явищами. При цьому, ймовірно, виділяється вільний кисень, і тоді відбуваються гігантські займання нафтового океану й атмосфери, насиченої парами нафти. Ларові й вам, Миколо Петровичу, дуже пощастило, що ви не натрапили на вулканічне вогнище.

— Божевільним завжди щастить, — пробурчав Строгов.

— Це був справжній героїзм, — переконано заявив Порецький. — З великої літери героїзм. Ви обидва — герої. І ти і Лар. Я встиг прослухати частину магнітних записів, продиктованих ним під час польоту. Цим записам немає ціни…

— Він з біса упертий та наполегливий і, звичайно, сміливий, — задумливо сказав Строгов. — І ще добре, що він дуже правдивий. Тільки-но отямившись, він відразу сказав, що свідомо діяв усупереч наказам і готовий за це відповідати. А він-бо міг придумати що завгодно… Але, звісно, він авантюрист… Рветься все зробити сам. На такого не можна покластися…