— Так, — процідив крізь зуби метеоролог, — до всіх інших талантів, він ще й актор…

Зваливши на плече перископ, Лоу рішуче попрямував до Великої кабіни.

На галас, зчинений розлюченим метеорологом, у салоні зібралися всі мешканці зимівлі.

— Шахрай, фігляр! — кричав Лоу, тицяючи під ніс лікареві обледенілу трубу. — Я відучу тебе знущатися з товаришів!..

— Зачекай, Фреде, до чого тут я! — бурмотів лікар, поспішно відступаючи в кут салону. — Стоноре, Рассел, тримайте його, він уб’є мене!..

— Дозволь, — неголосно сказав Рассел, відсуваючи метеоролога і беручи в нього трубу.

— Я змушу тебе проковтнути свою феску! — продовжував кричати Лоу, намагаючись спіймати лікаря за комір.

— Заспокойся, Фреде, — втрутився Стонор. — Як, лікарю, невже ви зважилися на цей нерозумний жарт?

— Я… я… — твердив цілком приголомшений Жиро.

— Комедіант, клістирна трубка, ліможський папуга!..

— Хелло, Фреде, не поспішайте. — Тон, яким Рассел промовив ці слова, змусив усіх замовкнути. — Ось нижній кінець перископа, який я вчора вийняв зі штатива.

— Ну?

Рассел замість відповіді приклав нижній кінець приладу до обледенілої труби, принесеної метеорологом.

— Ну? — все ще не розуміючи, повторив Лоу.

— Верхня частина перископа вирвана; не вийнята, не вигвинчена, а вирвана. Трубу розірвали. Ані в лікаря, ані у нас усіх разом узятих, не вистачило б для цього сил.

— О, чорт! — пробурмотів Лоу, переконавшись, що Рассел має рацію.

Лікар збагнув, що зараз найвідповідніша мить для реваншу.

— А, розбійнику! — загорлав він, розмахуючи руками. — Ти мало не задушив мене! Помісь павіана з гнойовим жуком! Іржавий флюгер! Я ображений як француз, як учений, як людина. Я…

— Вибач мені, Червона Шапочко.

— Я тобі не Червона Шапочка, а доктор медицини!..