— Негайно введіть їй антидоти! — наказав Марков.

Агенти кинулись до Найги, але доторкнувшись до її тіла, розгублено перезирнулись. Тіло доньки «чорної пантери» було твердим і холодним.

— Безсилі ви проти милосердя дружнього бога, — донісся до них ледь чутний шепіт. Але міцно стиснуті губи Найги при цьому не рухались.

Агенти почали шукати приховані пристрої, з яких линув шепіт, а Марков підійшов до вівтаря. Він відразу впізнав меч Тени, який бачив у відеозаписі її поєдинку з Бургою. Комісар обережно взяв до рук тепер уже легендарного акінака.

«І що ж таке вони у ньому сховали? — імперський комісар придивився до оплетеного шкіряним паском держална. — Фатіма казала про „меч Тени“ та „відплату“. Може, там сховані спори норн?»

— А ви зможете прямо тут розгорнути біологічний намет з надійною ізоляційною мембраною? — звернувся він до старшого з агентів.

— Звісно, генерале. На дискоїді є відповідне обладнання та прилади для типологізації біологічних загроз.

— Треба подивитись, що сховано у цьому мечі. Є підозра, що там знаходиться біологічна зброя.

Агенти Служби, рекомендовані Маркову контр-адміралом Бліссом, виявились не лише досвідченими оперативниками, але й вправними дезактиваторами. Вони за півгодини розгорнули ізоляційну мембрану й під її захистом акуратно розібрали акінак. Замість очікуваних спор ксеноформ у його рукоятці знайшовся закручений руркою древній пергамент із незрозумілим текстом. Марков негайно зв’язався з Квантовою цитаделлю, відправив до неї зображення пергаменту й уже за годину отримав споряджений відповідними індексами та шифрами переклад з давньоарійської мови:

«Згідно з визначенням долі, сталося так. Цар царів Хосров, [перебуваючи на ловах] у полях Хафтенара, вполював двоголового барса. Жерці повважали це [недобрим] знаком. Сумніви опосіли царя, і серце його сповнилось лихого [передчуття]. Головний царський звіздар [розрахував час] і сказав Хосрову: Небо каже тобі істину. Мах віддаляється від Кевана і Вахрама, наближається до Ормазда і Тіра, Господар неба стоїть вище від Колісниці Міхра. Сьогодні твоя наложниця Ватриша втече з Ктесіфона до Парса, викравши зі скарбниці царів [серед інших скарбів] Камінь Каменів і Рубін Рубінів. Ніколи він не повернеться до царської скарбниці, і ти, Хосрове, втратиш трон Ардашира. Але демонам-девам [також] не знайти Камінь Каменів до виповнення [часів], коли на зірці Тазвідар донька Проклятої не виголосить забутого пророцтва. І того дня у вічних горнилах Атри згорять усі обіцянки і всі [завіти] Темряви».