Преподобна Хіосі довго вдивлялась у зображення боліт на центральній панелі, а потім мовила:

— Вона жива і вона там.

Оператори значуще перезирнулись: «Відьма!»

Хіосі зв’язалась із Со Лаєм і повідомила йому, що тепер головним завданням підлеглих йому підрозділів є пошук дезертирки Пели Махоніко, яка, не виключено, ховається у болотах разом зі своєю подружкою Ясмін Бехеште. Со Лай у відповідь зауважив, що на ввіреній йому ділянці фронту щодесять хвилин спалахують портали і кількість ґиргів, за оперативними даними, знову зростає. Піфійка запевнила капітан-лейтенанта, що до ранку він отримає додатково шість мобільних груп і десять важких дискоїдів, з яких половину потрібно буде спрямувати до того тактичного району, де загинула група Ґарсії.

— До ранку та ваша Махоніко буде бозна-де, — передбачив Со Лай.

— Капітан-лейтенанте, тепер я координую спецоперації Джи Тау у районі Озера Кларта, — нагадала йому Хіосі. — І я вам наказую спрямувати три мобільні групи і п’ять дискоїдів до району загибелі групи сержанта Ґарсії. Спрямувати негайно. Вам зрозуміло?

— Так точно, мем! — відкарбував Со Лай, а про себе подумав: «Знаємо-знаємо, навіщо вам Махоніко. Хочете зрозуміти, чому її не жеруть ґирги. Ще б пак! Я б також хотів про це знати…»

Зранку свіжі команди десантників розпочали нове прочісування боліт. Вони знайшли захованих Пелою кіборгів, передивились записи їхніх реєстраторів й остаточно встановили факт загибелі флайт-лейтенанта Бехеште. Невдовзі пошукові команди наштовхнулись на зграйки ґиргів і запросили допомоги з орбіти. Але з бази їм відповіли, що координатор Хіосі категорично заборонила використовувати променеві гармати у районі зникнення Махоніко. Як наслідок, вже за годину втрати десантників перевищили критичні, і Со Лай наказав продовжувати пошуки дезертирки виключно з дискоїдів. Година за годиною безрезультатно спливав другий світловий день. Під вечір на ділянку Со Лая прибула сама Преподобна. Дискоїд капітан-лейтенанта сів на плавучу платформу-базу, щоб прийняти її на борт.

Мініатюрна телепатка у супроводі кремезних охоронців виглядала дещо кумедно. Со Лай запросив піфійку до дискоїда, але та навіщось обрала для рекогносцування відкритий простір. Застороги капітан-лейтенанта Хіосі зігнорувала. Присівши на струменевий відсікач злітного майданчика, вона активувала позиційну панель планшета й впевнено окреслила на ній сектор у кілька квадратних кілометрів.

— Вона десь там, — заявила Знаюча тоном, що не передбачав заперечень. — Засіла у трясовинні. Треба тримати означений район під наглядом щонайменше ще кілька діб. Поки у неї не скінчаться запаси повітря.