— Я уважно вас слухаю.

— Слухайте, слухайте, вам корисно про таке послухати. Так-от, є ті, кому мету нашого існування пояснили. Вони завжди були. Ще тоді, коли працював інкубатор, із маси вирощених там «протолюдей» виділили клан Знаючих. І вони, ці Знаючі, зі століття в століття передавали новим поколінням обраних отримане від наших творців-магонійців знання. Тих обраних називали різними іменами: шамани, жерці, ієрофанти, маги, гностики, досконалі, масони, просвітлені, «Діти Атри» й тому подібне. Вони зберігали частинки знання про наше призначення. Деяким дали на збереження лише частинки знання, але найбільший секрет полягав у тому, що були й ті, які зберігали повноту знання. Розумієте, Анабело, — повноту! Так-от, ці Знаючі були не зовсім людьми. Адже одна із тих таємниць, яку так ретельно ховають від решти людства піфійки, полягає у тому, що магонійці створили не одну расу земних гуманоїдів, а цілих три. Це — велика таємниця піфійських жриць. І лише на допитах із «необмеженою процедурою» нам вдалось вирвати її з високородних піфійок.

— Що таке «необмежена процедура»?

— Краще вам про це не знати, Анабело. Міцніше будете спати. Так-от, рас було три. Тому-то, до речі, піфійки ніколи не відповідають на питання про наріжний принцип побудови їхньої керуючої ієрархії. Мовчать про нього до останнього подиху. А все через те, що цей принцип базовано на чистісінькому расизмі. На тому, що всі без винятку Святі Матері та високородні жриці належать до «раси М», а решта Знаючих, як, між іншим, і більшість людей у всіх світах — до «раси Т». Але не це головне. Зовсім не головне. Головним є питання: де ж третя раса? Де «раса С»? Де так звана «осьова раса Гойдалки»?

— Що таке «Гойдалка»?

— Довго пояснювати… Якщо казати про саму суть, то це такий образ співвідношення, а, радше, історично-функціонального співпозиціонування трьох рас. Вибачте за складні терміни… Так-от, Анабело, уявіть собі дошку, посередині якої — вісь. На такій дошці можна гойдатись, правда ж? Тому-то й «гойдалка». Такий образ. Кінці дошки — це раси «М» і «Т». Вони змагаються між собою. Тисячі років тупо змагаються, створюючи тло нашої історії. Нашої безглуздої історії, дев'яносто дев'ять відсотків якої — це лише непродуктивна звіряча боротьба за владу. Але при всьому цьому вісь тієї гойдалки — «раса С» — залишається непорушною, вічною, не задіяною до історичного безглуздя. Саме вона вже майже двісті тисячоліть зберігає повноту знання, переховуючись спочатку в Африці, потім на Тибеті, а тепер і взагалі невідомо де. Й саме цій «расі С» якась іншопланетна цивілізація обіцяла безсмертя.