Більшість згаданих у книжці психозів, синдромів та галюцинацій існують насправді й детально описані Метцінґером[128], Веґнером[129] і/або Саксом[130] (дивіться також розділ «Свідомість/Інтелект»). Інші (наприклад, «сірий синдром») ще не вторували свого шляху до довідника з діагностики й статистики психічних порушень[131] — щиро кажучи, я вигадав кілька, — але вони все одно спираються на експериментальні свідчення. Залежно від ваших переконань, обережний вплив магнітних полів на мозок може спровокувати будь-що: від релігійного екстазу[132] до відчуття, буцімто вас викрали прибульці[133]. Транскраніальна магнітна стимуляція може змінити настрій, спровокувати сліпоту[134] або ж вразити мовленнєві центри (наприклад, позбавити людину здатності вимовляти дієслова, не зачепивши при цьому іменники)[135]. Пам'ять і здібності до навчання можна поліпшити (або погіршити), і уряд Сполучених Штатів наразі фінансує дослідження портативних пристроїв ТКМС для — здогадалися, правда? — військових цілей[136].
Часом електростимуляція мозку викликає «синдром чужої руки» — мимовільний рух супроти волі «особистості», яка начебто контролює тіло[137]. А іноді вона зумовлює такі самі мимовільні рухи, от тільки людина вперто наполягає, буцімто вона виконувала ці дії свідомо, хоча емпіричні докази свідчать про протилежне[138]. Поєднайте все це з фактом, що тіло починає діяти ще до того, як мозок «вирішує» ворухнутися[139] (але зважте на[140],[141]). І тоді вся концепція «
І хоча наразі електромагнітна стимуляція — наймодніший спосіб зламування мізків, навряд чи він єдиний. Серйозні фізичні порушення — від пухлин[142] і до металевої голки, що входить в око[143] — можуть перетворити нормальних людей на психопатів і педофілів (звідси й нова особистість, що проросла в голові Сьюзан Джеймс). Одержимість духами й екстаз можна навіяти звичайнісінькими емоційними релігійними ритуалами, без використання інвазивних неврологічних інструментів (навіть фармакологічні в цьому разі не дуже потрібні[144]). Люди можуть вважати, що їм належать частини тіла, які зовсім не їхні; наприклад, віритимуть, що ґумова рука — справжня[145]. Зір обдурює пропріоцепцію: непомітно керований макет руки може переконати нас, що ми робимо одне, коли насправді — зовсім інше[146],[147].
Найновіший пристрій в цьому арсеналі — ультразвук: не такий інвазивний, як електромагнітний вплив, і точніший за «харизматичне відродження». Його можна використовувати, щоб посилити мозкову діяльність[148] без незручних електродів чи магнітних сіточок для волосся. У «Сліпобаченні» він слугує зручним шляхом для відступу, який пояснює, чому галюцинації «Роршаха» не зникають, попри сітку Фарадея. Але просто тут і зараз компанія «Соні» поновлює щорічний патент на прилад, який використовує ультразвук для імплантації «чуттєвих досвідів» просто в мозок[149]. Вони називають це розважальним пристроєм для масового використання в онлайн-іграх. Авжеж. А якщо ти можеш на відстані імплантувати в чиюсь голову зорові образи чи звуки, чому б не запхати туди на додачу політичні переконання чи непереборну жагу до певної марки пива?