- Маю сигнали радара. Визначаю проміжок перехоплення та погін...

Мартінез та Ллюїс напружено дивились на Джогансен, поки та рахувала на своїх програмах. Звичайно орбіту визначив би Фоґель, але він мав інше завдання. Джогансен була його заміною з орбітальної динаміки.

- Погін перехоплення буде 11 метрів на секунду… - почала вона.

- Я з цим впораюсь, - сказав по радіо Бек.

- Відстань при перехопленні буде… - вона поперхнулася. Тремтливим голосом вона продовжила: - Буде 68 кілометрів. - Вона сховала обличчі в долонях.

- Вона сказала 68 КІЛОМЕТРІВ?! - сказав Бек. - Кілометрів?!

- Прокляття, - прошептав Мартінез.

- Зберіться, - сказала Ллюїс. - Розв’язуймо проблему, у МЗЧ ще лишилось паливо?

- Ні, капітане, - відповів Мартінез. - Вони викинули орбітальну маневрову систему, щоб зменшити пускову вагу.

- Значить нам доведеться полетіти до нього. Джогансен, час до перехоплення?

- 39 хвилин, 12 секунд. - сказала Джогансен, стримуючи тремтіння голосу.

- Фоґеле, - продовжила Ллюїс, - чи далеко ми зможемо відхилитись за 39 хвилин на іонних двигунах?

- Можливо на 5 кілометрів, - радіював він.

- Цього замало, - сказала Ллюїс. - Мартінезе, що, як ми спрямуємо усі наші маневрові рушії в один бік?

- Залежить від кількості палива, яке ми хочемо залишити для маневрів на шляху додому.

- Скільки нам треба?

- Я міг би обійтись мабуть 20-ма відсотками з наявної кількості.

- Гаразд, якщо ми використаємо 80 відсотків…

- Перевіряю, - сказав Мартінез, пускаючи розрахунки на своїй панелі. - Ми отримаємо дельта-ве 31 метр на секунду. (прим.п., delta-v - приріст швидкості)

- Джогансен, - сказала Ллюїс. - Рахуй.