- Немає сенсу, - сказала Ллюїс. - Якщо місток втратить герметичність, нас висмокче звідси зі швидкістю звуку. Ми будемо холодцем, у скафандрах чи без них.

- Зрозумів, капітане

- Ти вертаєшся, Фоґеле? - спитала Ллюїс.

- Я саме заходжу, капітане.

- Беку, - сказала Ллюїс у свій мікрофон. - Ти теж маєш вернутись. Але не знімай свій скафандр.

- Гаразд, - сказав Бек. - А чому?

- Ми збираємось буквально підірвати одні з дверей, - пояснила Ллюїс. - Я вибрала внутрішні. Хочу, щоб зовнішні лишись не пошкодженими, тоді ми збережемо обтічну форму.

- Логічно, - відповів Бек залітаючи назад у корабель.

- Одна проблема, - сказала Ллюїс. - Я хочу зафіксувати зовнішні двері у повністю розчиненому положенні механічним стопором, щоб вона не постраждали при декомпресії.

- Вам потрібен хтось у повітряному шлюзі, щоб зробити це, - сказав Бек. - І ви не можете відчинити внутрішні двері, якщо зовнішні двері зафіксовані у розчиненому положення.

- Правильно, - сказала Ллюїс. - Я хочу, щоб ти пішов у ТПШ, усунув тиск та зафіксував двері розчиненими. Відтак ти маєш пролізти по корпусу корабля назад до Повітряного шлюза 2.

- Прийнято, капітане, - сказав Бек. - По усьому корпусу є клямки. Я рухатиму свій трос вздовж корпуса, як скалолаз.

- Виконуй, - сказала Ллюїс. - Фоґеле, поспішай. Ти маєш зробити бомбу, втановити її, повернутись до Повітряного шлюзу 2, надягти скафандр, прибрати тиск з шлюза та відчинити зовнішні двері, щоб Бек міг зайти.

- Він саме знімає свій скафандр і не може відповісти, - звітував Бек, - але він чув наказ.

- Уотні, як ти маєшся? - сказав голос Ллюїс у нього у вусі.

- Поки що добре, капітане, - відповів Уотні. - Ви говорили про план?

- Підтверджую, - сказала вона. - Ми збираємось випустити атмосферу, щоб отримати упор.

- Як чином?

- Ми вибухом зробимо дірку у ТПШ.