— Чудово. Гляньте тоді сюди. — Ще один дотик до кнопок. Червоний колір розширився значно далі. Він вкрив майже половину Галактики. — Оце, — сказала мер Бранно, — володіння Мула на час його смерті. Якщо глянути на цей червоний простір, то можна знайти Сейшеллський Союз, цього разу повністю оточений, але все одно білий. Це єдиний анклав, який Мул залишив вільним.
— Тоді вони теж були нейтральні.
— Мул не надто поважав нейтралітет.
— Здається, що цього разу він таки виявив повагу.
— Виходить, що так. Але що такого має Сейшелл?
— Нічого! — відповів Коделл. — Повірте мені, мере, вони стануть нашими, щойно ми того захочемо.
— Справді? Та зараз вони чомусь нам не належать.
— У нас немає потреби їх бажати.
Бранно відхилилася на спинку крісла і, провівши рукою по кнопках, зробила Галактику темною.
— Гадаю, тепер ми хочемо їх мати.
— Перепрошую, мере?
— Лайоно, я відправила цього придуркуватого депутата в космос працювати громозводом. Я думала, що Друга Фундація побачить у ньому більшу загрозу, ніж він становить, і вважатиме саму Фундацію меншою небезпекою. Блискавка вдарить його, і ми відкриємо її джерело.
— Так, мере.
— Я планувала, щоб він полетів на спорохнявілі руїни Трентора поцяцькатися з тим, що там залишилося від його Бібліотеки (якщо взагалі щось залишилося), і пошукати Землю. Пам’ятаєте, це той світ, що його нудні містики називають місцем походження людства, ніби це когось обходить, навіть якщо зненацька виявиться, що це правда. Друга Фундація навряд би повірила, що він справді це шукає, і почала б розвідувати, що ж він шукає насправді.
— Але ж він не полетів на Трентор.
— Ні. Зовсім несподівано він полетів на Сейшелл. Навіщо?
— Не знаю. Але, будь ласка, пробачте старого гінчака, чий обов’язок усіх підозрювати, і розкажіть мені, як ви дізналися, що він і цей Пелорат полетіли на Сейшелл. Я знаю, що про це повідомляє Компор, але чи справді ми можемо йому довіряти?
— Гіперреле свідчить, що корабель Компора справді здійснив посадку на планеті Сейшелл.
— Безперечно, але звідки ви знаєте, що Тревіз і Пелорат там? Компор міг полетіти на Сейшелл із власних причин і може не знати, де його підопічні, або йому просто байдуже.
— Річ у тім, що наш посол на Сейшеллі повідомив про прибуття корабля, на якому ми відправили Тревіза та Пелората. Я не готова повірити, що корабель прибув на Сейшелл без них. Ба більше, Компор повідомляє, що розмовляв з ними, а також, якщо йому ми не довіряємо, ми маємо повідомлення про те, що вони були в Сейшеллському університеті, де консультувалися з якимось непримітним істориком.