Трейвіс виклав слово «ПІДСТУПНИЙ» і набрав багато очок завдяки квадрату з подвійними очками, тому Норі довелося викласти слово «ШИНДИЧКА», завдяки чому вона набрала ще більше очок.

— Шиндичка? — із сумнівом перепитав Трейвіс.

— Це улюблена страва в Югославії, — відповіла вона.

— Справді?

— Так. Її готують із шинки та м’яса індички, тому вона так і називається… — Нора не змогла закінчити і зареготала.

Трейвіс здивовано дивився на неї.

— Ти розігруєш мене. Ти розігруєш мене! Норо Дейвон, що з тобою сталося? Коли я вперше побачив тебе, я промовив: «Ба, це ж найсерйозніша і найпохмуріша жінка під земним місяцем».

— І страхопуд.

— Та ні.

— Так, так, — наполягала вона. — Ти ж подумав тоді, що я страхопуд.

— Ну гаразд, я подумав, що ти ляклива, як білка. Я взагалі подумав, що в тебе горище напхом напхане лісовими горіхами.

Усміхнувшись, Нора промовила:

— Якби ми з Вайолет жили на півдні, то здавалися б персонажами Фолкнера[53], еге ж?

— Занадто дивними навіть для Фолкнера. Але тепер ти складаєш безглузді слова і верзеш нісенітницю. Ніколи б не сподівався такого від Нори Дейвон. Без сумніву, ти змінилася за ці кілька місяців.

— Завдяки тобі, — промовила Нора.

— Радше завдяки Ейнштейну.

— Та ні, найбільше задяки тобі, — заперечила Нора й раптом знову пережила напад боязкості, від якого її наче паралізувало. Вона опустила голову до таці з фішками і тихо промовила: — Найбільш завдяки тобі. Якби не ти, я б ніколи не зустріла Ейнштейна. А ти… піклувався про мене… турбувався… побачив щось таке у мені, чого я не бачила. Ти змінив мене.

— Ні, — промовив Трейвіс. — Ти перебільшуєш. Тобі не треба було змінюватися. Ця Нора завжди жила всередині тієї старої Нори. Як квітка, схована у непримітній насінинці. Тебе потрібно було лише підштовхнути… ну, щоби почала рости і розквітла.

Нора боялася подивитися на Трейвіса. Їй здавалося, що їй на шию поклали величезну каменюку, яка заважала підняти голову. Нора зашарілася, але спромоглася сказати:

— Як важко розквітнути… і змінитися, навіть якщо мрієш про це найбільше. Одних лише мрій або відчаю недостатньо. Цього неможливо досягти… без кохання.