Светлый фон

Трейвіс промовив:

— Добре. Як називалася лабораторія, з якої ти втік?

Ейнштейн тицьнув носом у стосик літер із буквою «Б».

Нора взяла фішку й поклала на порожню клітинку.

Не минуло навіть хвилини, як пес «склав» слово «банодайн».

— Банодайн, — замислено промовив Трейвіс. — Ніколи не чув про це. Це повна назва?

Ейнштейн завагався, а потім почав вибирати інші літери, поки не утворилося словосполучення «корпорація лабораторія банодайн».

У мотельному блокноті Трейвіс записав відповідь собаки, а потім знову розклав усі фішки.

— Де розташовується Банодайн?

«ірвайн».

— Логічно, — промовив Трейвіс. — Я тебе знайшов у лісах на північ від Ірвайна. Добре… Я знайшов тебе 18 травня, у вівторок. Коли ти втік із Банодайна?

Ейнштейн подивився на фішки, але, заскавчавши, не вибрав нічого.

— Ти досить багато прочитав, щоб тямити у тижнях, днях і місяцях, — промовив Трейвіс. — У тебе є відчуття часу.

Подивившись на Нору, пес знову завив.

Нора сказала:

— У нього зараз є відчуття часу, але коли він утік, його не було. Тому йому важко визначити, як довго він був на втіках.

Ейнштейн одразу почав складати слово «так».

— Ти знаєш, як звали вчених у Банодайні?

«дейвіс везербі».

Трейвіс записав ім’я.