— Нас повністю переробили менше ніж за три години, — промовила Нора.

— Дивний, дивний світ, еге ж? Ось що таке високі технології — максимальна гнучкість. Весь світ прискорюється і стає гнучкішим. Більшість фінансових операцій зараз здійснюють з допомогою електроніки, гроші можна перерахувати з Нью-Йорка в Лос-Анджелес — та й по всьому світу — за лічені секунди. Гроші за кордон можна переслати за кілька хвилин, і вже не треба їх ховати від митників. Більшість записів зберігають у формі електронних сигналів, які можна зчитати лише за допомогою комп’ютерів. Отже, все стає плинним — особистості, минуле.

— І навіть генетична структура, — додала Нора.

Ейнштейн гавкнув на знак згоди.

— Страшно, еге ж? — запитала жінка.

— Трохи, — погодився Трейвіс, коли вони під’їхали до південного кінця «Золотих воріт», що сяяв вогнями крізь туман, хоч сам зоставався невидимим. — Все ж максимальна гнучкість — це добре. Соціальна і фінансова гнучкість — це гарантія свободи. Я вірю і сподіваюся, що ми рухаємось до такої епохи, коли роль уряду буде невпинно зменшуватися і він не зможе керувати і контролювати населення так жорстко, як раніше. Тоталітарні режими впадуть.

— Яким чином?

— А як диктатура зможе контролювати своїх громадян у високотехнологічному і швидкозмінному суспільстві? Хіба що заборонити високі технології, закрити кордони, щоб все було, як раніше. Але це буде національне самогубство. Така держава не вистоїть. Через кілька десятиріч її мешканці перетворяться на неоаборигенів і дикунів, згідно з усіма стандартами цивілізованого високотехнологічного світу. Наприклад, зараз у Радянському Союзі хочуть обмежити використання комп’ютерів лише оборонною сферою. Але так довго не зможе тривати. Їм доведеться оцифрувати всю економіку і навчити народ користуватися комп’ютерами. Але як тоді закручувати гайки, якщо люди зможуть маніпулювати системою і захищатися від її контролю?

Південний в’їзд був безкоштовним, і вони заїхали на міст, на якому через погодні умови довелося значно зменшити швидкість.

Дивлячись на примарний кістяк мосту, який блищав від вологи і ховався в тумані, Нора запитала:

— Тобто ти вважаєш, що через кілька десятиріч світ перетвориться на райське місце?

— Ні, — заперечив він. — Але життя стане простішим і безпечнішим, а люди — багатшими і щасливішими. Проте це не буде рай. Врешті-решт, люди все одно страждатимуть від душевних проблем та хвороб. І в новому світі з’являться нові радощі, як і нові біди.

— На подобу тієї, що трапилась із твоїм домовласником? — запитала Нора.

— Еге ж.