Светлый фон

Дівчина проігнорувала його.

– Годж зараз прийде. Він дуже сподівається, що до його приходу у вас іще жеврітиме життя, – звернулася вона до Саймона і Джейса. – Чи щось таке.

– Краще б йому поквапитися, – огризнувся Джейс. У брудному одязі він сидів на ліжку, відкинувшись на білосніжні подушки.

– Що? Болить? – запитала Клері.

– Ні, у мене високий больовий поріг. Та не в цьому справа. Просто мені тут нудно. – Джейс покосився на неї. – До речі, ти пам’ятаєш, що обіцяла в готелі? Якщо ми виживемо, одягнешся медсестрою і будеш терти мені спину у ванній!

– Думаю, ти чогось не дочув. Це тобі Саймон обіцяв, – відказала Клері.

Джейс мимоволі подивився на Саймона – той широко усміхався.

– Щойно я оклигаю, любий!

– Все-таки слід було тебе залишити пацюком, – пробурмотів Джейс.

Клері розреготалася і підійшла до Саймона, якому однозначно не подобалося лежати під ковдрами та ще й на купі подушок. Вона сіла на край його ліжка.

– Ти як?

– Наче мені зробили масаж терткою для сиру. – Кривлячись від болю, Саймон зігнув коліна. – Я зламав кістку в ступні. Вона так розпухла, що Ізабель довелося навіть зрізати взуття.

– Я дуже рада, що вона про тебе піклується. – У голосі Клері вчувся легенький сарказм.

Не зводячи очей з Клері, Саймон нахилився вперед:

– Нам треба поговорити.

Дівчина погодилась з якоюсь неохотою:

– Я буду в себе. Після того як Годж тебе підлікує, приходь.

– Гаразд.

На подив Клері, Саймон поцілував її в щоку. Це був швидкий поцілунок, він просто злегка торкнувся губами щоки. Проте вона відчула, що червоніє. Можливо, тому, що всі на них витріщалися.

У коридорі дівчина спантеличено доторкнулася до щоки. Цей поцілунок, звичайно, нічого не означав, але це не було схоже на Саймона. Може, він намагався змусити Ізабель ревнувати?