Светлый фон

– Звичайно. Ось так між нами було завжди. – Він говорив без будь якої зарозумілості чи претензійності.

– В сенсі?

Саймон заговорив таким тоном, наче пояснював очевидне:

– Я завжди потребував тебе більше, ніж ти мене.

– Нісенітниця! – обурилася Клері.

Нісенітниця

– Ні, не нісенітниця, – спокійно заявив Саймон. – Здавалося, що ти ніколи нікого не потребувала. Ти завжди така… самодостатня. Все, що тобі потрібно, – це олівці і твої уявні світи. Часто траплялося, що мені доводилося повторювати одне і те саме по шість-сім разів. А тоді ти поверталася до мене і дивно всміхалася, забувши геть усе, про що ми говорили. Але я ніколи не сердився. Краще половина твоєї уваги, ніж будь-чия повністю.

Клері спробувала взяти його за руку, схопила за зап’ястя. Вона відчувала його пульс.

– У своєму житті я любила лише трьох людей: маму, Люка і тебе. Маму і Люка я втратила. Навіть не думай, що ти для мене не важливий.

– Моя мати каже, що кожному для самовдосконалення потрібно тільки троє людей, на яких можна покластися. – Саймон намагався поводитися невимушено, але під кінець фрази його голос зірвався. – Вона каже, що ти достатньо самовдосконалена.

Клері співчутливо всміхнулася:

– А якими ще мудрими словами вона мене називає?

Саймон криво посміхнувся їй у відповідь:

– Давай не будемо про це.

– Несправедливо мати від мене секрети!

– Життя взагалі несправедливе!

 

Незабаром вони вляглися один біля одного, як у дитинстві, плечем до плеча – через різницю в зрості її ступня була трохи нижче, аніж його коліно, – і розмовляли, дивлячись у стелю. Ця звичка збереглася відтоді, як стеля в кімнаті Клері була вкрита пластиковими зірками, що світилися в темряві. В той час як Джейс пахнув милом та липою, від Саймона тхнуло так, ніби він цілий день їздив по парковці в пошуках вільного місця, але Клері не зважала.

– Дивно те, – Саймон неуважно накручував її локон на палець, – що саме перед тим, як випити коктейль, я жартував з Ізабель про вампірів. Намагався розсмішити її. Наприклад, чим можна накачати єврейських вампірів? Срібними зірками Давида? Ліверним паштетом? Чеками на вісімнадцять доларів?

Клері розсміялась.