Змія посмикала язиком в його бік.
– Іди сюди. Дай мені тебе вжалити.
Лис вибіг з хатини. Різноманітні пташки джерґотіли кпинами на його адресу, поки він мчав під покрівлею покручених і покривлених голих гілок, але їхні дрібні насмішки нічого не важили для лиса, чий шлунок був повним, а хутро густим, як у ведмедя.
Коли він вилетів на галявину, Дерево височіло там домінантою зеленої, паркої оази серед довколишніх снігів. Його лапи перескочили з холодної землі на щедрий ґрунт теплого літа, який був вічним підніжжям Дерева. Гілля Дерева вкривало листя безлічі відтінків зелені, а біля пролазу в стовбурі білий тигр, посмикуючи своїм чудовим хвостом, дивився сонними очима, як наближається лис.
— Не звертай на мене уваги, — сказав лис. — Просто собі проходжу.
Він метнувся повз тигра в чорну нору і вискочив по інший бік.
Розділ 7
Розділ 7
1
1
Дона Пітерза з Еріком Блассом ще тільки мусили змінити на посту при Західно-Лавінській дорозі, коли з боку тюрми до них підкотив пошарпаний мерседес SL600. Дон якраз стояв у бур’янах, струшуючи після відливання. Він поспіхом засмикнув зіпер і повернувся до пікапа, що слугував їм крузером. Ерік стояв серед дороги з пістолетом у руках.
— Сховай свого мушкета, Юніоре. — сказав Дон, і Ерік засунув ґлока до кобури.
Коли Дон підняв руку, водій мерседеса, кучерявий чоловік з буряковим обличчям, слухняно зупинився. Поряд з ним сиділа якась гарна жінка. Тобто,
— Права і паспорт машини, — промовив Дон.
Він не отримував наказу перевіряти водійські документи, але ж так кажуть копи, коли зупиняють машину. Вчися, Юніоре, подумав він. Дивися, як діють чоловіки.
Водій подав свої права. Жінка порилася у панельній скриньці і знайшла документи на машину. Чоловік виявився Ґартом Флікінджером, доктором медицини. Сам з Дулінга. Зареєстрований у садибі в найкозирнішому районі міста, аж ген на Браярі.
— Не проти розказати мені, що ви робили там, у в’язниці?
— Це була моя ідея, офіцере, — сказала жінка.
Господи, якою ж гарною вона була. Жодних мішків під очима в