— Що ж, тоді так, панно Масоллі, певні плани в мене є. Проте я б воліла не розкривати їх без, скажімо, цілковитої певності. До слова, мушу зазначити, що рідко бачу дівчат, котрі б так щиро дбали про подруг. Ви насправді чудова спільниця в сердечних справах, так, панно Масоллі?

— Не певна. Я ніколи не належала до прихильників командних ігор. — Доанна дістала з-під столика коробочку та простягнула її Олейн. — До речі, даруйте мою нахабність, але я тут заготувала для вас маленький подарунок. Сподіваюсь, ви погодитесь його прийняти.

— Ой, ви просто не перестаєте мене дивувати! — Олейн сплеснула в долоні, акуратно взяла коробочку й негайно відкрила її. — А що це?

В її руці опинився тонкий плетений браслет із зелених і срібних шнурів.

— Талісман. Я розважаюсь, виготовляючи такі на дозвіллі. Приміряєте?

— Звичайно! — Донька Тавішів наділа браслет на руку, хоча він аж надто відрізнявся від її дорогих прикрас. — Чарівна забавка!

— Рада, що вам сподобалось. — Доанна сьорбнула чай, пропустила повз вуха слово «забавка» й уважно простежила, щоб очі гості затуманились. Дрібка магії спрацювала. Вона всміхнулась сама до себе.

Дух потойбіччя, котрий супроводжував Олейн Тавіш, збудив у ній інтерес до цієї панянки. Ще більший інтерес, ніж той факт, що вона може стати дружиною одного з братів Оллішів, і то вельми скоро.

Доанна уважно подивилась на неї:

— А тепер, Олейн, поки магія діє, давайте швиденько. Що ви маєте спільного з Розе чи Фоною?

— Вони… — Губи Олейн зашерхотіли, мов сухе листя, а голос втратив ніжну іронічність. — Вони наказали… увагу Гестії… звернути до реального…

Блок мав бути сильним, бо Олейн уся напружилась, але більше не зронила ні слова.

Доанна схвально кивнула.

— Добре. А тепер іще одне. Мені конче треба дізнатись. Морґін чи Даррін?

— Морґін, — прошепотіла дівчина зачаровано, і на її щоках заграв рум’янець.

Тут же зачарований браслет розвіявся, щоб не залишити ані сліду від магії. Туман спав. Олейн розгублено закліпала очима.

— Панно Масоллі, а що?.. А, так, вечірні курси…

— Так. Вечірні курси в університеті. — Доанна спокійнісінько повернулась до чаю. Вона була дуже вдоволена результатом свого маленького розслідування.

* * *

Новий епізод у книзі про Аїдена розповів про обставини хвороби Гессі та її одужання, проте полегшення не приніс. Адже виявилося, що через її проклятий сон спогади про брата стали зникати в усіх — крім неї.