— Чай зараз подадуть. Прошу сідати, Гестіє. Ваш візит мене дуже схвилював.

— Фраде, пропоную знову бути на «ти». — Гессі присіла на вузький диван. — Ми, звичайно, давно не спілкувались, проте я все ще та сама Гестія.

— Так, звичайно. — Фрадер підійшов до вікна, і його стрункий силует у світлі став здаватися ще тоншим.

— Чому ти знову в чорному? — спитала Гессі раптово.

Тавіш зиркнув на неї:

— Знову?

— Я щоразу бачу тебе в чорному. Навіть не знаю, чи бувало таке, щоб ти з’являвся на людях у чомусь світлому.

— І це те, про що ти прийшла поговорити?

— Ні, звичайно. Просто раптова думка. А що я хотіла… скажи мені, чому Олейн заручилася з Морґіном?

Фрадер помітно напружився і схрестив руки за спиною.

— Гестіє, я не думаю, що мені варто говорити про особисте життя моєї старшої сестри, тим більше зі сторонніми.

— Я не зовсім стороння. І мене цікавить не особисте життя, а суто прозаїчні речі. Морґін Олліш — син власника книгарні. Олейн Тавіш — спадкоємиця одного з найбагатших і найдавніших родів у наших краях. Тож чому? І можеш на розповідати мені про особисте, це ж тут ні до чого.

Фрадер різкими кроками перетнув кімнату і сів навпроти Гессі в крісло.

— Гестіє, часи змінюються. Наші батьки звикли ставити на те, що, на їхню думку, перспективне. Ти правильно зазначила: наш рід давній і заможний. Але це не є гарантією успіху. Гарантією успіху буде залучення тих, хто зможе розвивати цей рід і надалі. І, звичайно, це був вибір самої Олейн…

— Гаразд. Я зрозуміла, — перервала Гессі, бо більше бажала обговорити іншу тему. — Тоді, Фраде, ще одне запитання. Ти знаєш, що моя сестра хвора?

У його темних очах сколихнулось хвилювання.

— Ні, мені не було відомо про це. З панною Генрікою все буде гаразд?

— Я не знаю, Фраде. Я не знаю. І саме тому хочу, щоб ти мені допоміг.

— Якщо я можу чимось прислужитись…

— Можеш. Я думаю, що можеш. І при тому — саме ти. — Гессі глибоко вдихнула. Без камери вона почувалася менш упевненою, проте відступати було нікуди. — Я хочу, щоб ти написав їй, запросив кудись, привернув увагу. Ти ж знаєш — їй подобалась твоя увага.