Светлый фон

— Його важко загубити — втрутиться особлива магія, — Закс криво усміхнувся і, випереджаючи наступне питання, сказав: — Так, і розірвати його теж нелегко.

— Тобі не цікаво, що дала мені твоя сестра? — Рен намацала згорток у кишені.

— Ні, — похитав головою хлопець. — Вона дала це тобі… Що ти хочеш у віддяку? За те, що знайшла Ґайю.

— Нічого. Я ж із першого дня в Академії хотіла виростити цю твою мрію.

— Ось ти й зробила це.

— Не так, як планувала, — Рен поторсала сережку з крейдою.

— Однаково — ти привела мене до неї.

— А ти привів мене назад до Академії. Тоді, коли голоси… Коли я пірнула в історію свого минулого. Це була важка мандрівка, але мені вдалося повернутись, бо я побачила тебе і зрозуміла, де моє місце.

Рен пробіглася пальцями по браслету. Зак і далі всміхався. Момент щастя застиг — такий явний і простий, що хоч вставляй його в рамку і зберігай назавжди.

— Скоро весна, — видихнула дівчина, і з цими словами відчуття щастя вивітрилося під вагою змін, які мали настати.

Весна. Випуск Тріади. Усе закрутиться. Усе розірветься. Або — зростеться. Рен не знала.

— Я маю сказати тобі щось, — прошепотів Зак. — Я звідси не піду.

— Це ж як? А випуск?

— Ама про це ще не знає. Але є причини. Вони переконають її. Вони — вагомі. — Хлопець сховав руки в кишені і втомлено всміхнувся. — Тож не турбуйся щодо весни. Я буду тут із тобою.

— Це чудово, — впевнено видихнула Рен, заразом визнавши, що вона таки не хотіла, щоб він залишав ці стіни.

— Так. Це чудово, — погодився Зак. — Це куди більше, ніж я міг розраховувати.

* * *

Коли вдома Рен розв’язала стрічку і розгорнула серветки, брошура від Ґайї Нортон випала на стіл і розгорнулася на першій сторінці. Під стертою і розірваною в кількох місцях синьою обкладинкою ховалися сторінки пожовклі, місцями поплямлені. Вигадливий шрифт повідомляв, що ця книга належить студентам Академії.

Рен прочитала назву, і серце забилося сильніше. Бо виявилося, що автор — великий бог часу, іменем першої Тріади уповноважений директор Академії богів, професор Крон Осс. Брошура звалася «Компресія часу: теоретичні аспекти та практичне застосування».

* * *