СТРАХ, – у, чол. 1. Стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного. // Вираження, прояв тривоги тощо (на обличчі, в очах та ін.). ** З (зо, від і т. ін.) страху – перебуваючи в стані хвилювання, тривоги, неспокою. З (зо, із, зі) страхом – з почуттям хвилювання, тривоги, неспокою. На страх кому; Для (ради) страху – щоб настрахати, злякати кого-небудь. Під страхом кари (смерті і т. ін.) – під загрозою кари, смерті і т. ін. Взятися страхом – дуже перелякатися. Глянути страху (страхові) в очі (в вічі) – опинитися в стані тривоги перед можливою небезпекою. Держати (тримати) в страху кого – змушувати кого-небудь перебувати в покорі. Завдавати (завдати, задавати, задати і т. ін.) страху кому; Наганяти (нагнати, наводити, навести і т. ін.) страху (страх) на кого, кому, на щось – викликати або посилювати у кого-небудь почуття остраху, переляку. Зазнавати (зазнати) страху – відчувати острах, побоювання. Мати страх перед ким – чим – боятися когось, чогось. Мати страх на душі – бути в стані хвилювання, тривоги, неспокою. Набратися (натерпітися) страху – відчути острах; злякатися, перелякатися. Умирати від страху – дуже боятися. У страху великі очі – хто-небудь перебільшує небезпеку. 2. перев. мн. Фантастична істота незвичайного, страшного вигляду. 3. у знач. присл., розм. Те саме, що «страшно». 4. у знач. присл., розм. Виражає захоплення, здивування і т. ін. з приводу великої кількості кого-, чого-небудь або у відношенні до когось чи чогось дуже великого, сильного тощо. 5. у знач. присл., розм. Надзвичайно, дуже.

Найближча етимологія: рос., біл., болг. страх, д. – рус. страхъ, п., ч., слц. strach, верх. – луж. starch, ст. traschicż «боятися, лякатися», ниж. – луж. tšach, полаб. stroch «страх», макед. страв «страх», страшен «страшний», серб. – хорв. стрâх, словен. stráh, ст. – слов. страхъ – праслов. straхъ «страх»; – загальноприйнятної етимології не має; первісно, можливо, «заціпеніння», пов’язане з інд.-євр. *ster-«ціпеніти, твердіти»; у такому разі споріднене з лит. stregti «заціпеніти, заклякнути, застигнути; перетворитися на лід», лтс. strēģele «бурулька», сер. – верх. – нім. strac «тугий», сер. – ниж. – нім. strak «тс., твердий, жорсткий, закляклий»; заслуговують на увагу також зіставлення з лтс. struõstêt, struõstît «загрожувати; суворо попереджати», пов’язання з праслов. trepetъ «трепет», лат. strāgēs «падіння, убивство, смерть», гр. τρέω «боюся, утікаю з переляку», д.-інд. trásati «боїться» або з праслов. strastь «пристрасть», виведення від *strag-«строгий», безпідставне зближення з рос. стража, праслов. tręsti «трясти».