Схопивши дівчинку за руку, він намагався відтягти її вбік, за великий бездоріжник, сховати її від чоловіка з пістолетом. Намагався її врятувати.
Дівчинка пручалася. Відбивалася від нього, кричала, дуріла. Ґері теж кричав.
— Бетані! — повторював він — Зачекай!
Чоловік у пальті націлив на дівчинку пістолет.
Ґері це побачив і смикнув її до себе, затуляючи собою. Перший постріл пройшов повз ціль.
У натовпі здійнявся ґвалт. Сирени наближалися.
Дівчинка раптом вирвалася від Ґері. Я гадки не мав, що вона збирається робити. Вона була в пастці, навіть не тікала. Враження було таке, ніби вона
Чоловік у пальті вистрілив чотири рази.
Всі чотири кулі поцілили у Ґері, змусивши його тіло смикатися.
Однак він тримався за дівчинку і впав просто на неї. Дівчинка з такою силою вдарилася об тротуар чолом, що я почув звук за десять метрів від них.
Я на ту мить уже біг до стрільця, готуючись ударити його у груди. Він вистрілив ще, і ще раз. Ми разом влетіли у дверцята машини поблизу.
Чоловік одразу відскочив, а мене скрутило, і я впав між тротуаром і машиною. Повернув голову — і побачив, що в кінці вулиці з’явилися поліцейські машини.
Стрілець зіп’явся на ноги. Глянув на дівчинку — там розповзалася по тротуару калюжа крові. Завагався. Потім розвернувся і розчинився в натовпі.
Я так-сяк вибрався на тротуар і навкарачки підповз до Ґері.
Дівчинка не ворушилася. Її очі були заплющені.
Сорочка Ґері була геть червона, під ним швидко натікала калюжа крові.
Рука перестала мене тримати, і я впав просто поруч із ним. Наші обличчя опинилася на відстані менше метра одне від одного.
Більша частина його потилиці була відсутня. Очі — розплющені, порожні, сухі.