Безробітний Джіммі Герф вийшов із Пілітцер-Білдінґ. Спинився біля купи газет на тротуарі, важко дихаючи, дивлячися на блискучий шпиль Вулворської вежі. День був соняшний, блакитне небо нагадувало кольором яйце ріполова. Повернувши на північ, попростував до центру. Коли став віддалятися від Вулворської вежі, вона почала витягатися, немов телескоп. Простував на північ крізь місто блискучих вікон, крізь місто переплутаних алфавитів, крізь місто вивісок з позолоченими літерами.

Весна буяє в клейковині… Скрізь повно золотого достатку, захват у кожнім ковтку. Загальна улюблениця весна буяє в клейковині. Нема кращого печива понад Принц Альберт. Зварна криця, мідь, нікель, чавун. Увесь світ любить природню красу. Розпродаж у Ґумпеля, найнижчі в місті ціни. Зберігайте дівочу постать. Джо Кісс, лямпи, запальники, ґенератори.

Все це змушувало його сміятися стриманим сміхом. Одинадцята година. Він не спав сьогодні. Життя перевернулося шкереберть, він, немов муха, що лізе стелею перекинутого догори дном міста. Його викинули з роботи, він не має чого робити сьогодні, взавтра, післязавтра, післяпіслязавтра. Все, що йде вгору, падає до низу, і не на тижні, а на місяці. Весна буяє в клейковині.

Він увійшов до ресторану й замовивши собі яєшні з беконом і кави з грінками, сидів і їв щасливий, смакуючи кожний ковток. Думки його стрибали, немов табунець лошаків на пасовиську, одурілих від сонця. Біля сусіднього столика чийсь голос монотонно промовляв.

— Легковажність… а я кажу вам, що ми повинні очиститися від цього. Адже ви знаєте, що всі вони члени нашої церкви. Нам відома ця історія. Йому порадили усунути її. А він сказав: «ні, я хочу простежити до краю».

Герф підвівся. Знову треба йти. Вийшов із ресторану, все ще відчуваючи смак бекону на язиці.

Вжито надзвичайних заходів, щоб задовольнити весняний попит. Так. Задовольнити весняний попит. Без залізних коробочків, сер, але якість цього тютюну надзвичайна… СОКОНІ. Смак промовляє далеко більше, ніж мільйон слів. Жовтий олівець з червоним паском. Ніж мільйон слів, ніж мільйон слів. «Ну, давайте сюди цей мільйон… Держи його закритим, Бене». Гадаючи, що він мертвий, бандити залишили його на лавці в парку. Вони вчинили напад на нього, але знайшли при ньому тільки мільйон слів… «Але, Джімпсе, мені так надокучили ці розмови про книжки й пролетаріят. Невже ти не можеш зрозуміти?»

Скрізь повно золотого достатку весни.