1938 рік — публікація першого тому роману «Листопад 1918»; наступні томи з'являться у 1943 та 1948–1950 роках.

1940 рік — Франція зазнає поразки від Німеччини. Дружина Дебліна разом з його сином Штефаном залишають Париж, Деблін на якийсь час затримується в місті у зв'язку з роботою в міністерстві. Деблін по всій Франції розшукує свою дружину із сином. Зустрічається з родиною в Тулузі. Через Іспанію і Португалію Деблін з родиною виїздить до США, де вже мешкає його син Петер. Інший син Дебліна Вольфґанґ (Венсан) бере участь у французькому Русі Опору. Вдається до самогубства, щоб уникнути арешту.

1940–1945 роки — Деблін разом з дружиною та сином Штефаном мешкає в Голлівуді; протягом року він працює як сценарист для кінокомпанії Метро-Ґолдвін-Маєр.

1941 рік — Деблін переходить з юдаїзму до католицизму. Знайомство з філософом Гербертом Маркузе.

1942–1944 роки — Деблін працює над релігійним трактатом «Невмируща людина», завершує роботу над романом-тетралогією «Листопад 1918».

1943 рік — молодший син Дебліна Курт разом з родиною знищений в нацистському таборі смерти Аушвіц-Біркенау.

1945 рік — одержує звістку від сина Клауса, що брав участь у французькому Русі Опору. Дізнається про смерть сина Вольфґанґа (той загинув ще 1940 року). Родина Дебліна повертається до Парижа.

1946 рік — Деблін як літературний інспектор французької військової влади повертається до Німеччини. Мешкає в Баден-Бадені. Відверто неприязно ставиться до письменників Ґотфріда Бенна та Ернста Юнґера, намагається перешкодити їм у публікації їхніх творів. Починає роботу над своїм останнім романом «Гамлет, або Довга ніч добігає кінця».

1946 рік — Деблін засновує літературний часопис «Золота брама», в якому публікується багато відомих письменників. Пише документальний твір про Нюрнберзький процес.

1949 рік — переїзд до Майнца. Дебліна обрано почесним членом Майнцської академії.