Один із ґевалів заговорив до Джейсона, показуючи на полонених. Сивочолий відповів, а тоді, розвернувшись, голосно наказав Амаро:

— Забери їх.

Коротун своєю чергою кивнув своїм хлопцям, і ті грубо поставили студентів на ноги.

Левко відважився і крикнув:

— Джейсоне, що буде з нами?

— Тобто? — Чоловік подивився на нього так, наче бачив уперше.

— Що ви збираєтеся з нами робити?

Х’юз-Коулман посміхнувся, начепивши приязну маску на лице:

— Сумніваюся, що ви зможете кудись помандрувати, поки у твого друга не зростеться кістка. Я пришлю Ірландця, нашого штатного лікаря. Не певен, що йому вдасться накласти в польових умовах гіпс, але принаймні він зробить усе, що може. До того часу ви будете моїми гостями.

«До якого часу? Поки в Сьоми не зростеться перелом?..»

— А потім?

— Потім я вас відпущу.

LXXXII

12 серпня 2012 року, 15:56 (UTC – 5) Паїтіті

Амаро і двоє озброєних автоматами Калашникова перуанців провели Левка, Сьому, Ґрема і Сатомі в підземелля. Вони спустилися двома переходами вниз і потрапили в широкий коридор, з обох боків якого тягнулись входи в темні, схожі на печери приміщення. Коридор був сяк-так освітлений лампами.